Днями Чернігівська територіальна виборча комісія підбила підсумки виборів до Чернігівської міської ради. Чернігівців представлятимуть одразу 5 партій: «Рідний Дім», «Слуга народу», «Наш край», «Опозиційна платформа – За життя» та «Європейська солідарність». На перший погляд усе може здатись звичним, але чергове, 8-ме скликання міськради залишить свій слід в історії, бо тут уперше буде сформована монобільшість. Проте не президентською партією, як у Верховній Раді, а мерською.
«Рідний дім» буде представлений 26 депутатами, а всі інші політсили матимуть по 4 народних обранці. Саме тому ми і вирішили поговорити з новообраними депутатами від опозиційних партій. Вони розповіли про те, що зараз дає мандат депутата, які будуть важелі впливу за умови, що заступники міського голови та голови комісій, скоріш за все, будуть від монобільшості, та і взагалі, навіщо ходити на сесії, якщо одна партія може вирішити свої питання самостійно.
Ірина Соломаха, «Європейська солідарність»:
Як голова міського осередку партії «Європейська солідарність» та новообрана депутатка можу сказати, що зараз депутатський мандат перш за все дає можливість захищати євроінтеграційний курс усієї країни безпосередньо в Чернігові. Зокрема, наш лідер Петро Порошенко вже заявив, що місцеві вибори показали, що євроінтеграційні цілі нашої партії близькі всій Україні. Так, десь більше, десь менше, але така тенденція є, і ми будемо впроваджувати її в Чернігівській міській раді.
Посад для опозиційних партій, можливо, і не буде, але ми все одно намагатимемось просувати програми, які будуть захищати інтереси громади міста Чернігова. Є багато спірних питань, та ж забудова Ялівщини, виділення землі під інші будівництва, ремонти і тому подібне, саме в таких випадках ми і маємо показати свій вплив. Адже нас обрала громада, яка завдяки реформі децентралізації отримала достатні кошти для розвитку. Їх розподіл має проходити прозоро, і слідкувати за цим теж мають депутати. Наша фракція буде не жорсткою опозицією до новоутвореної монобільшості, а конструктивною. Ми підтримуватимемо ті програми, які йтимуть на користь громаді, але, звісно ж, і критикуватимемо завідомо шкідливі рішення.
З приводу сенсу відвідування сесій, як кандидат філософських наук, відповім старим та мудрим прислів’ям: «Інколи вчасно впавший листок може закінчити гатити греблю». У нашій ситуації вчасно сказане слово або виражена позиція може змінити дію навіть монобільшості. Нас обрала певна частина жителів громади, і тому ми просто зобов’язані бути присутніми на всіх засіданнях сесій та працювати в комісіях.
Віктор Бистров, «Наш край»:
– Представницький мандат, відповідно до законодавства, не дає жодних матеріальних благ. Депутатство є на громадських засадах, тому більшість людей, які йшли, знали, що це теж робота. По великому рахунку без різниці, скільки людей буде в інших фракціях, бо все залежить від людини або політичної сили. Якщо політична сила або депутат особисто хоче чогось досягти, то ніхто не забороняє вести активну діяльність, а саме – писати певні програми щодо освіти, охорони здоров’я, спорту, житлово-комунального господарства, ОСББ тощо. А ось будуть за ці програми голосувати чи не будуть, покаже лише час.
Депутати можуть переносити якісь питання в публічну площину, а це і є захист. Тобто якщо всі будуть мовчати і жати кнопки, не тільки монобільшість, то це буде погано для міста. Якщо ж депутати будуть активні, навіть якщо їх буде мало, то я думаю, що все рівно якісь противаги монобільшості існуватимуть.
Так, монобільшість може сама приймати рішення, а ось формувати порядок денний – ні. Є відповідне законодавство, і в регламенті міської ради прописано, що деякі питання можуть виноситися не кількістю депутатів, а лише фракціями.
Попри всі побоювання, що опозиція не отримає жодної керівної посади, я думаю, що все одно можуть віддати якусь комісію або нам, або іншій політичній силі. Повинні ж бути якісь демократичні принципи, як і у Верховній Раді. Наприклад, там віддають якусь комісію, яка займається контролем за корупцією або чимось іншим. У Чернігівській міськраді це може бути комісія по контролю за підприємництвом або регламентна комісія.
Ситуація така, що люди зробили свій вибір. Як вони його робили – то вже така справа, і як він був порахований – також. Але це життя і з цим потрібно працювати. Упевнений, що люди, які йдуть туди з досвідом, і люди, які мають здобутки і в бізнесі й житті, вони все одно будуть робити щось для міста цікаве. Але загроза, що рада буде працювати неефективно, існує. Якщо в монобільшості є здоровий глузд, вони будуть дослухатись, бо завжди важливо почути інші думки.
Олена Стрілець, «Слуга народу»:
– Депутат міської ради може впливати на процеси, і для цього є багато: звернення, зустрічі з виборцями, активна робота в депутатських комісіях, привернення уваги громадськості і ЗМІ до проблем тощо. Свою ефективність депутат місцевої ради може продемонструвати незалежно від того, входить він до більшості чи ні.
Сенс бути депутатом простий – треба прикласти максимум зусиль для того, щоб виконати взяті на себе зобов’язання перед виборцями. Думаю, що у депутатів від різних політичних сил не буде розбіжностей щодо рішень, які сприятимуть виключно для розвитку Чернігова.
Що стосується мене особисто, то я планую зосередитись на ініціативах, які сприятимуть розвитку бізнесу в місті. Думаю, це питання може об’єднувати всіх депутатів незалежно від політичних сил.
Віталій Голець, «Опозиційна платформа – За життя»:
– Депутати можуть вносити проєкти рішень, звертатись із депутатськими зверненнями до міського голови та запитами до різноманітних структур міста. Взагалі, обрані громадою люди мають відстоювати інтереси своїх виборців у будь-який законний для цього спосіб. Можливо, і в монобільшості не завжди буде єдність, і вони все ж таки потребуватимуть голосів від інших фракцій для прийняття тих чи інших рішень. Я, наприклад, прогнозую, що перший рік монобільшість буде солідарною, бо там багато представників бюджетної сфери, людей, залежних від міського голови як морально, так і матеріально, але потім все може змінитися.
Звісно, важелі впливу опозиційних фракцій у цьому скликанні дуже обмежені, і залишаються звернення, запити, протестні акції, ну і якщо треба буде запобігти явно злочинним рішенням, то блокуватимемо трибуну. Але всі розуміють, що по великому рахунку сьогодні ніхто не завадить міському голові прийняте те рішення, яке в нього у планах.
Взагалі-то демократія – це така модель, коли влада більшості дослухається до меншості. Якщо «Рідний дім» хоче продемонструвати свою демократичність та європейськість, то їм варто буде дослухатись до думки депутатів з інших фракцій, незважаючи на те, що вони і самі можуть прийняти будь-яке рішення.
