Історія шахових змагань Чернігівщини. 27. Шахове життя наприкінці 1935-го

Шаховий бум, що розпочався в 1934-му, продовжував набирати обертів. Основними віхами року 1935-го стали міська шахова олімпіада в Чернігові, перший обласний дитячий турнір і дебютна жіноча першість області. Восени й на початку зими шахове життя й не думало завмирати чи брати паузу.

У вересні пройшов обласний турнір працівників споживчої кооперації. Переміг чернігівець М. Левицький, якого нагородили путівкою до Одеського будинку відпочинку.
Тоді ж у Києві відбулася першість України серед школярів. Газета «64» повідомляла, що підготовка до турніру була проведена майже в усіх областях, а не допустили до фіналу лише ті регіони, де не організували відбіркових змагань – Молдавську автономну республіку, Дніпропетровську область і… Чернігівщину. Останнє виглядає певним непорозумінням, адже в області не лише провели дитячу першість у травні 1935-го, але й на перші числа січня 1936-го запланували другий такий чемпіонат.

Широку нараду з питань шахово-шашкової справи провели в приміщенні обласної ради профспілок 8 жовтня 1935 року. Чого вартий лише перелік запрошених, опублікований в газеті «Більшовик»: «На нараду повинні прибути тт. Лівшиць (обл. виконком), Левицький (ЗВК), Арш, Хацянов (редакція «Більшовик»), Серебрін (поліклініка), Здрайковський (радлікарня), Варшавер (облпромрада), Елькін, Купцов, Шифзон (облмісцепром), Крючков (завод «Жовтневий молот»), Шустов (Селюка 22), Шекун (облзовнішторг), Кацен (промрада), Пандік, Панкратов, Пашко (облрада Тсоавіохему), Данильченко (музфабрика), Сухомлин, Мищенко, Ровинський (ОВК), Вербицький (міськ РФК), Любкин (промрада), Гусев (бакінститут), Штейн (заготзерно), Шаринов, Бабушкін (школа ім. Войкова), Шпектор (зразкова школа), Булич (ВКСГШ), Друкер (артіль Об’єднання), Бунда (МК ЛКСМУ), Понизовський (молочарний технікум), Дьомін, Затварський (обл. ЗУ), Виленський (редакція «Молодий комунар»), Шейхерман (промрада), Виноградський (радлікарня), юшкою, Городній (обл. УНГО). Запрошуються також всі шахісти та шашкісти Чернігова».
На такому представницькому форумі обрали шахово-шашковий комітет при бюро фізичної культури обласної ради профспілок на чолі з представником облвиконкому Лівшицем. Водночас намітили ряд практичних кроків для поширення шахової гри: провести низові турніри на підприємствах, організувати шахово-шашкові курси. Запланували змагання за листуванням, які мали охопити «колективи окремих шахістів, відірваних від організованого шахового життя» (тобто тих, що живуть далеко від міст і не мають змоги їздити на змагання).
Головною родзинкою стали плани по організації чемпіонату області та сеансу майстрів. Ніколи раніше в Чернігів не приїздили майстри шахової гри, і на чергову річницю Жовтневих свят вирішено запросити в обласний центр відомого маестро Федора Богатирчука та майстра з шашок Бліндера. Однак щось пішло не так – здається, з сеансами майстрів взагалі нічого не вийшло, а підготовка до першої чоловічої обласної першості непомірно затягнулася і реалізувати ідею вдалося лише влітку наступного року.
Відтак сеанси вкотре проводив місцевий корифей Микола Вербицький. Так, 30 листопада в Будинку червоної армії він розгромив у двох сеансах «командирів РСЧА» – 20 перемог і одна партія залишилася незавершеною. Як зазначав кореспондент «Більшовика», у першому сеансі «сеансером висвітлювалась боротьба в партіях з теоретичного боку» – Вербицький по ходу гри коментував свої ходи. Схоже, ідея сподобалася: «Цей приклад треба поширити на всі сеанси з невеликою кількістю учасників»».

Завершувався рік на оптимістичній ноті. 2 січня 1936-го в Ленінграді мав стартувати другий всесоюзний чемпіонат серед піонерів та школярів. Як випливало з кореспонденції «Більшовика» за 27 грудня 1935 р., непорозуміння з не допуском чернігівців на всеукраїнський турнір школярів вирішилося позитивно: «Чернігівській області надано два місця в індивідуальних турнірах. Вирішено, що на всесоюзних змаганнях від Чернігівської області будуть грати: переможець першого обласного дитячого турніру – учень школи ім. Войкова Шарінов та учениця єврейської школи Бабушкіна».
І це при тому, що до головного всесоюзного фіналу після різного роду відбіркових змагань потрапили всього 24 хлопці й 20 дівчат. Тож два місця для Чернігівщини – неабиякий подарунок. А головне, Ленінградська першість стане зоряним часом для юної Поліни Бабушкіної – вона здобуде чемпіонський титул, що на багато десятиліть стане найбільшим досягненням чернігівських шахів. Але про це наступного разу.

Сергій ГОРОБЕЦЬ,
спеціально для «Чернігівського формату»

Обласна першість споживчої кооперації. Переможець турніру М. Левицький (праворуч) грає проти Р. Оксгорна з Прилук (газета «Більшовик», 21 вересня 1935 року)

Источник: format.cn.ua