Історія шахових змагань Чернігівщини. 3. Антон Классен і Чеслав Бржеський

Серед учасників турнірів за листуванням були і достатньо епізодичні постаті. Як, скажімо, Антон Классен чи Чеслав Бржеський. Однак вони були одними з перших цінителів шахової гри на Чернігівщині, а їх прізвища збереглися на сторінках шахової періодики.

Пітерський «Шахматный журнал» (1891-1903) провів 12 турнірів за листуванням, у трьох з яких, як ми вже згадували, взяв участь уродженець Чернігова Олександр Андріяшев (і один ледь не виграв). Це були достатньо серйозні змагання. Окремі з них за складом учасників мало чим поступалися всеросійським першостям.
Паралельно у Москві виходив журнал «Шахматное обозрение» (1891-1893, 1901-1904, 1909-1910). На його рахунку 21 заочний турнір, які відзначалися більш демократичним складом. Першим пунктом правил значилося: «Брати участь у турнірі можуть всі бажаючі, незалежно від національностей».
О. Андріяшев активно грав і в турнірах «Шахматного обозрения». У нього завершилося тривале відрядження до Ревеля та Риги (1886-1903) і він перебрався до Санкт-Петербурга, де прослухав курс Археологічного інституту і працював в археологічній комісії. Безсумнівним успіхом Олександра Михайловича стало третє місце в турнірі № 7 (1903-1904), також він брав участь у турнірах № 10-11 (їх результати нам невідомі). Саме в останньому «засвітився» й чернігівець Антон Классен.
У 1904 році «Шахматное обозрение» (№ 67) повідомляло, що А. Классен записався в турнір № 11, повний склад якого сформувався 10 квітня: 1) М. Каханов (Житомир), 2) С. Сепп (Ревель/Таллінн), 3) О. Андріяшев (Петербург), 4. А. Классен (Чернігів), 5) князь Ф. Шаховськой (Білозерськ), 6) М. Каталимов (Рибінськ), 7) Б. Шавров (Варшава), 8) К. Верещагін (Козлов), 9) В. Малков (Ялта), 10) І. Мясков (Житомир) і 11) М. Александров (Москва). Однак результати турніру до нас, на жаль, не дійшли. Журнал видавався з перервами, деякі змагання не були завершені, і редакція опублікувала підсумки лише кількох турнірів.

Якраз у цей період широкого розповсюдження набули турніри, організовані шаховими відділами періодичних видань та приватними особами. Зокрема, до нас дійшли результати турніру, організованого в 1906-му І. Мясковим. Тим самим, що грав разом із А. Классеном у турнірі № 11 «Шахматного обозрения». Турнірний внесок становив 5 карбованців, грошові призи отримували перші двоє. До участі в турнірі зголосилися 10 любителів мудрої гри, у тому числі й відомий шахіст, першокатегорник (щось на кшталт сучасного майстра спорту) і старший брат четвертого чемпіона світу Олексій Алєхін (1883-1939). Серед суперників Антона Классена спостерігаємо переможця не одного заочного турніру Костянтина Верещагіна (1861-1941) та найбільш відомого організатора турнірів за листуванням Сергія Миротворського із Самари (1881-1920). Решта шахістів також мали чималий турнірний стаж.
Двоє гравців вибули досить швидко, не закінчивши жодної партії. Не завершили турнір ще троє. І якщо Алєхін та Ромашкевич завершили по три партії, то Антон Классен із якихось причин полишив турнір уже наприкінці, у нього 9 закінчених партій із 14. Можливо, однією з причин виходу з турніру стали маловтішні результати: А. Классен здобув лише дві перемоги над князем Шаховським, решту партій програв. Та як би там не було, а підсумкова таблиця стала найдавнішою із відомих нам турнірних таблиць змагань за листуванням за участю чернігівців.

Про самого Антона Ернестовича нам мало що відомо. Згідно «Календарів Чернігівської губернії», які видавалися наприкінці ХІХ – на початку ХХ століть, мав чин статського радника (1902 р.). Працював фармацевтом – помічником аптекаря (1899), а згодом управляючим аптекою Чернігівської губернської земської лікарні (1903-1912), також викладав хімію і фармакологію в фельдшерській школі (1903-1912). Вочевидь, далі в його житті мали місце якісь негаразди, оскільки в 1914-1916 роках А. Классен не тільки понизився в чині (записаний як колезький радник), але й полишив місто і переїхав у провінцію, працюючи провізором земської аптеки Остерської повітової управи.
Його можлива дружина – Олександра Павлівна Классен, земська фельдшерка-акушерка в с. Антоновичі Чернігівського повіту (згадується в 1912-1914 роках). А ось Ольга Антонівна Классен, поштово-телеграфний чиновник VІ розряду вищого окладу Центральної телефонної станції в м. Чернігові (1901-1902 рр.) – це, напевно, мати Антона.
Оце й усі відомості про А. Классена. Який, вочевидь, після перших (і не надто вдалих спроб) перестав далі серйозно займатися шахами.

Більш вагомі здобутки в активі Чеслава Люціановича Бржеського. Він засвітився як переможець «гандикап-турніру» 1902 року в Києві (2 місце – С. Цемш) та учасник чемпіонату Києва 1904-го (1 місце Федір Дуз-Хотимирський, 2-е – С. Цемш, також грали Стефан Ізбинський, П. Бенько, Лебединцев, Рицлін і Янушпольський). Більше детальні результати змагань нам, на жаль, невідомі: «Шахматное обозрение» встигло повідомити про старт київського чемпіонату, але на тому припинило свій вихід.
Також Ч. Бржеський взяв участь у другому турнірі за листуванням, організованим газетою «Речь» (Петербург), шаховий відділ якої очолив відомий шахіст Борис Малютін. Турнір стартував у травні 1909-го і на тому наші знання про перебіг змагань вичерпуються. 8 шахістів мали провести традиційний двоколовий турнір (аби кожен з кожним зіграв білими й чорними): 1) П. Бренсхед (ст. Уссикірки, Фінська залізниця), 2) Ч. Бржеський (Дмитрівка, Чернігівська губернія), 3) Б. Біловидов (Ставропольська губернія), 4) М. Галкін (Петербург), 5) М. Каплан (Ковенська губернія), 6) М. Ліфшиць (Ковно), 7) Г. Темберг (Якобштадт), 8) І. Шлапоберський (с. Удільна, Фінська залізниця).
Невеличкий внесок (2 карбованця) і малознайомі прізвища говорять про любительський формат турніру. Із гравців, що засвітилися в інших змаганнях, можемо назвати хіба що М. Галкіна з Пітера. Решта – епізодичні постаті.
Як і Антон Классен, Чеслав Бржеський виявився пов’язаним із медициною – працював земським лікарем Конотопського повіту. Спершу в селі Підлипки (1900-1901), а згодом в селі Рубанка (1902-1915). У 1916-му на сторінки «Календаря Чернігівської губернії» він уже не потрапив, а подальші його сліди губляться у вихорі тодішніх буремних подій.

Сергій ГОРОБЕЦЬ,
спеціально для «Чернігівського формату»

Таблиця турніру за листуванням І. Мяскова. 1906-1908 рр.

Источник: format.cn.ua