Історія шахових змагань Чернігівщини. 4. Чемпіонат Києва 1909 року

Яким чином може бути пов’язана першість Києва з історією шахових змагань нашого регіону? Вочевидь, саме київські змагання ставали чи не єдиною можливістю для шахістів Чернігівщини спробувати свої сили в боротьбі з суперниками безпосередньо за шаховою дошкою, а не заочно.

У тогочасному Чернігові шахове життя якщо й жевріло, то хіба що завдяки турнірам за листуванням. Показово, що коли журнал «Шахматное обозрение» після своєї чергової реінкарнації опублікував список передплатників на 1909 рік (а тоді це був єдиний шаховий журнал Російської імперії, вартість річної переплати становила 7 карбованців), то на всю Чернігівську губернію таким виявився лише якийсь А.К. Тіпікін із міста Клинці (нині Брянська область Росії), геть для нас невідомий, бо ніяк більше себе не проявив. У Петербурзі серед прізвищ передплатників зустрічаємо уродженця Чернігова Олександра Андріяшева. Та й на весь Київ таких виявилося лише семеро.
Між тим шахове життя Києва буяло. Чемпіонати міста проводилися з 1885 року, якщо не з середини 1870-х (хай і не регулярно), відбувалися й інші змагання. Із спогадів Федора Богатирчука про свої перші шахові університети: «У 1907-1908 роках шахове життя Києва концентрувалося головним чином у так званій Варшавській кав’ярні. Були ще шахові клуби, які тулилися зазвичай при великих карточних клубах. В описуваний період шахісти знайшли собі притулок при клубі велосипедистів… Уперше я познайомився із шахами в клубі, куди я боязко заглянув одного вечора. В декількох кімнатах, відведених шахістам, йшли турніри, на окремих столах декілька пар грали легкі партії. Гра в клубі проходила три рази на тиждень. В ці дні зазвичай влаштовувались турніри-гандикапи, в яких брали участь близько 20 чоловік, починаючи від третьої і до п’ятої категорії».
З огляду на близьку відстань між Києвом і Черніговом, можемо припустити, що окремі чернігівські шахісти за нагоди та великого бажання могли мати ігрову практику та підвищувати кваліфікацію саме в подібних «гандикап-турнірах». Принаймні маємо свідчення про перемогу Чеслава Бржеського в одному з таких турнірів (1902) та його участь у першості Києва 1904-го. Інша річ, що знайти хоч якісь крихти інформації про такі змагання вже великий успіх. Тож у Бржеського цілком могли бути як попередники, так і послідовники.

Про одного з них історія зберегла свідчення: в чемпіонаті Києва 1909 року взяв участь чернігівець Шестериков. Ми не знаємо напевне, як його звали, в документах збереглися лише ініціали російською: «Н.А.».
Вірогідно, його батько – колезький радник, кандидат богослов’я Олександр Петрович Шестериков, священик Чернігівського кафедрального собору і викладач грецької мови в Чернігівській духовній семінарії. Відтак можемо припустити, що справжнє ім’я Шестерикова – Микола Олександрович (такий варіант видається найбільш вірогідним, хоча не можемо повністю виключити малоймовірні варіанти з Нестором або Наумом).

Турнір «на звання найсильнішого гравця міста Києва» розпочався 5 жовтня 1909 року й тривав до кінця листопада. 15 шахістів збиралися два рази на тиждень – у понеділок та п’ятницю. Турнірний внесок становив 5 карбованців. Грошові призи отримували перші троє (20, 12 і 8 карбованців), решту мотивували 75 копійок за кожну переможну партію.
Суперники були ще ті – один із провідних київських шахістів того часу Ніколаєв, майбутній шаховий історик і літератор Микола Греков (1886-1951), стрімко прогресуючий студент політеху і майбутня легенда шахів (двічі грав матчі на першість світу з О. Алєхіним) Юхим Боголюбов (1889-1952), майбутній маестро Олександр Евенсон (1892-1919), досвідчені гравці Р. Ноткін, О. Омелянський, К. Свенсон, В. Полянський. Федір Дуз-Хотимирський на той час уже мешкав у Петербурзі, а так чемпіонат зібрав на диво сильний склад.
Шестериков у такий компанії, хоча й поділив останні 11-13 місця (Брєєв та Іваненко вибули на початку), не загубився. На його рахунку три перемоги, одна з яких над переможцем турніру Ніколаєвим. Також обіграв Леша (3-5 місця) і Евенсона (7 місце) – тобто три перемоги над представниками першої сімки. Якби наш земляк більш вдало грав із представниками нижньої частини таблиці, то можна було б зачепитися і за 8 місце.
Шестериков – одна з найпотужніших шахових постатей дореволюційного Чернігова. Він вдало грав у турнірах за листуванням (про них наступного разу), а найбільших успіхів досяг у 1920-х, після переїзду до Саратова.

Сергій ГОРОБЕЦЬ,
спеціально для «Чернігівського формату»

Таблиця чемпіонату Києва 1909 року

М. Шестериков (сидить другий праворуч) серед учасників Поволзького турніру 1927 року

Источник: format.cn.ua