За інформацією: Суспільне Чернігів.
Прощання з військовим на Чернігівщині 13 лютого 2026 року. Сосницька громада
На Чернігівщині 13 лютого в останню путь провели сімох захисників України: Василя Гнатюка, Сергія Лелюшка, Олексія Дегтяренка, Михайла Луговика, Євгенія Баранова, Олександра Приза та Юрія Куранду.
Про це повідомили в Дмитрівській, Ріпкинській, Борзнянській, Бахмацькій, Сосницькій, Новобасанській громадах. Також інформацію Суспільному надав старший науковий співробітник Чернігівського військово-історичного музею, заслужений працівник культури України Сергій Лаєвський.
Василь Андрійович Гнатюк народився 24 грудня 1975 року в селі Кисилин Волинської області.
Василь Гнатюк. Пресслужба Борзнянської територіальної громади
Закінчив місцеву школу. Потім навчався в Оваднівському СПТУ № 21, де опанував професію тракториста-машиніста.
Після навчання проходив строкову військову службу. Повернувшись, працював у колгоспі. Був механізатором, а згодом освоїв ремесло складальника меблів.
З липня 2014 до вересня 2015 року чоловік брав участь в АТО, а з вересня 2016-го продовжив службу за контрактом. Мав нагороди.
Останні сім років Василь Гнатюк проживав у Борзні.
"Був люблячим чоловіком і батьком, турботливим, добрим, щирим, товариським. Полюбляв риболовлю, цінував прості радощі життя. Усе, за що брався, робив сумлінно й з душею: був справжнім господарем, який умів і любив працювати. Виховував п’ятьох дітей, один із його синів нині також служить у лавах Збройних сил України", — пишуть про Василя Гнатюка у Борзнянській громаді.
Загинув 2 лютого 2026 року під час виконання бойового завдання.
У скорботі залишилися дружина, п’ятеро дітей, дві сестри, рідні, друзі та побратими.
Поховали захисника на кладовищі у місті Борзна.
Сергій Петрович Лелюшок народився 8 березня 1973 року в селі Тиниця на Ніжинщині.
Сергій Лелюшок. Дмитрівська селищна рада
Закінчив місцеву школу. Здобув спеціальність шофера широкого профілю та працював водієм-далекобійником.
У липні 2024 року чоловік долучився до лав ЗСУ.
3 лютого 2026 року Сергій Лелюшок помер.
Поховали бійця в селі Голінка, в якому він проживав.
Олексій Іванович Дегтяренко народився 7 грудня 1985 року в селі Петруші Ріпкинської громади.
Олексій Дегтяренко. Ріпкинська селищна рада
Проживав чоловік у селі Великі Осняки.
Загинув 6 жовтня 2023 року в Донецькій області та з того часу вважався зниклим безвісти.
Поховали Олексія Дегтяренка на кладовищі в селі Петруші.
Михайло Олександрович Луговик народився 30 серпня 1971 року в селі Піски Бахмацької громади.
Михайло Луговик. Бахмацька міська рада
Закінчив місцеву школу, згодом здобув фах тракториста. Проходив строкову військову службу.
У різні роки працював у Києві, на пилорамі, слюсарем в агропідприємствах.
11 травня 2024 року чоловіка призвали до лав Збройних сил України.
Загинув боєць 2 лютого 2026 року на Донеччині внаслідок артилерійського обстрілу.
Поховали захисника на кладовищі у Бахмачі.
12 та 13 лютого у громаді оголосили Дні жалоби.
Євгеній Вікторович Баранов народився 4 листопада 1992 року в Сосниці.
Євгеній Баранов. Сосницька громада
Навчався у Сосницькій гімназії імені Олександра Довженка.
З 2011 по 2013 рік проходив строкову військову службу.
Нагороджений медаллю "Учасник АТО".
19 травня 2022 року чоловіка призвали до лав ЗСУ за мобілізацією. Службу проходив на посаді старшого стрільця-вогнеметника.
Загинув боєць 29 січня 2026 року під час виконання бойового завдання на Донеччині.
Поховали Євгенія Баранова на Алеї Героїв центрального кладовища у Сосниці.
У чоловіка залишилися мама, сестра, брат та бабуся.
13 лютого у Сосницькій громаді оголосили День жалоби.
Олександр Петрович Приз народився 9 грудня 1992 року в селі Новий Биків.
Олександр Приз. Новобасанська об’єднана територіальна громада
Закінчив Новобиківську школу, проходив строкову службу в армії.
Працював на хлібоприймальному підприємстві та в аграрних господарствах.
Долучився до лав захисників в 2023 році, був солдатом батальйону безпілотних систем.
Загинув під час виконання бойового завдання внаслідок штурмових дій РФ 5 лютого 2026 року поблизу населеного пункту Герасимівка Дніпропетровської області.
Поховали бійця у Новому Бикові.
13 лютого у Новобасанській громаді оголосили День жалоби.
Юрій Іванович Куранда народився 8 жовтня 1966 року в селі Красностав Чернігівської області. Згодом сім’я переїхала до Чернігова, де Юрій закінчив місцеву школу.
Працював у різних сферах, створив сім’ю та виховав двох синів. Чоловік був ліквідатором аварії на Чорнобильській атомній станції.
Останнє місце роботи — водій хлібного фургона, доставляв свіжий хліб у віддалені куточки Чернігівщини.
Долучився до лав оборонців у січні 2023 року.
Служив у 1-й окремій танковій Сіверській бригаді, був інструктором механіком-водієм БМП. Воював на Донецькому та Сумському напрямках.
Під час виконання бойового завдання на Сумщині зазнав поранення.
Лікарі 11 днів боролися за його життя, але 6 лютого 2026 року Юрій Іванович помер.
Поховали бійця в селі Жавинка.
Читати ще
Читати ще
У Ніжині попрощалися із захисником України Олександром Волощуком
