Повітряний прошарок – це пустотілий зазор, який залишають між основною та облицювальною стінами за технологією будівництва. Як правило, основний каркас будинку будують зі шлакоблоку, ракушняку чи газоблоку, а зовнішню стіну – з червоної чи силікатної цегли. Між ними залишають повітряний прошарок розміром від 3 до 10 см, а часом він може сягати і 15 см. Через такий пустотілий коридор повітря вільно циркулює, перешкоджаючи утворенню конденсату та вологи (в опалювальний сезон) та зберігаючи цілісність будівлі.
Якщо в стінах утворюються мікро тріщини або пошкоджена герметичність, домовласники помічають, що це спричиняє втрату тепла в зимній період, оскільки тепле повітря просочується ззовні. В такому випадку виникає потреба утеплити будинок, а саме – утеплення пустотілих стін, щоб теплоізоляція працювала не тільки в зимній, а й в літній період.
Перед тим, як обрати спосіб утеплення повітряних пустот між стін та матеріал, слід брати до уваги кілька факторів:
- Сировина має бути екологічною та вогнетривкою
- Не має розширюватись всередині та під тиском руйнувати стіни
- Паропроникаючою та дихаючою.
Насипний утеплювач
Базальтова вата, пінопласт як утеплювач для будинку існує не тільки в плитах та рулонах, а й в гранульованому чи подрібненому вигляді. Ще для задувки міжстінових пустот використовують ековату та перліт. З допомогою спеціалізованого обладнання, утеплювач під тиском подається через отвори до міжстінової пустоти, рівномірно розподіляється та утрамбовується. Це виключає його усадку з часом, гарантує відсутність місточків холоду та безпеку для здоров’я. Варто відзначити, що базальтова вата, перліт – це сировина природнього походження, з високим коефіцієнтом теплоізоляції у порівнянні з іншими насипними утеплювачами. Завдяки своїй текстурі, вільно пропускають пар, не утворюють конденсат на стінах та не вбирають вологу, оскільки на фундамент будинку при будівництві завжди настеляється гідроізоляція. Утеплювати таким способом можливо цілий рік.
Рідкий утеплювач
Інший варіант утеплення стін будинку – це залити їх рідким утеплювачем. Для цього використовують піноізол або пінополіуретан. Багато хто плутає ці два матеріали з монтажною піною, хоча це кардинально різні матеріали, які схожі лише за формою. Задувати піною бажано при плюсовій температурі, оскільки це може вплинути на якість сировини. Відповідно, це формує сезонність у використанні та теплоізоляції цим. Піну рівномірно задувають по всій площі будинку через просвердлені отвори в стінах, вона розширюється та заповнює порожнини. Маючи губчасту структуру, піна гарно розподіляється та зберігає тепло в будинку. Її основний недолік – якщо не дотримано всіх технічних норм, то приблизно через 6-8 років вона може ставати крихкою.
Твердий утеплювач
В процесі зведення будинку чи приміщення можливо одразу закласти твердий (у плитах) утеплювач між стін. В цьому випадку доречно використовувати листовий пінопласт, полістирол, мінеральну вату в плитах або рулонах. Таким чином, герметизація здійснюється на початковому етапі та передбачає, що в майбутньому домовласнику не знадобиться ні внутрішнє, ні зовнішнє утеплення стін. Як правило, першочергово залишають повітряний зазор в першому та останньому ряду цегляної кладки для циркуляції повітря по периметру. Це ефективний спосіб, якщо ви тільки починаєте будівництво.
Правильне утеплення повітряного прошарку виключає зовнішнє утеплення фасаду дому. Окрім того, воно може додатково застосовуватись, якщо вас повністю не задовольняє якість від зовнішнього утеплення стін, як додаткове, що збільшить ефект від теплоізоляції.
