На ЧЕline публікації про краєзнавця Юрія Дахна із села Москалі Чернігівського району з’являються періодично. Адже і сам пан Юрій – особистість цікава, і його колекції старожитностей викликають захоплення.
Нещодавно у соцмережі Facebook він поділився новиною: що його колекція ножиць для стрижки овець (виявляється, в нього є й така) поповнилася ще одним експонатом.
«Від пана Миколи Худолія, окрім усіляких інших старожитностей, отримав ножиці, виготовлені зі сталі високого ґатунку», – зазначає Юрій Дахно.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Чернігівській області скасовано «червоний» рівень епіднебезпеки
За його словами, раніше не було жодного селянського господарства, яке не тримало б овець. У середньому по 5, 6, 10 голів або й більше. Овече м’ясо вживали в їжу, але важливішою була вовна, з якої виготовляли багато побутових речей та елементів селянського одягу. Із напрядених вовняних ниток ткали різновид сукняного полотна – як тонкого, так і грубого, яке й використовувалося, відповідно до його товщини, для пошиття спідниць, чоловічих штанів, великих плечових хусток, ліжників, свиток, чикменів (сіряків), арм’яків (кирей), лапсердаків, напірників, рукавиць…
Овець стригли двічі на рік. Перша стрижка проводилася наприкінці травня. Вовна весняної стрижки довга, тому використовувалася для пряжі.
Друга стрижка овець проводилася восени, можливо, наприкінці вересня, і здебільшого використовувалася для валяння.
Фото – Юрій Дахно
–
