Приємно, що життя в Чернігові потроху входить у звичне русло і що в ньому є місце для творчості. Обласний центр уже скучив за майстер-класами й іншими культурними заходами. Тож потроху ситуацію намагаються виправляти.
Діти та дорослі чернігівці залюбки прийшли до Туристичного інформаційного центру на майстер-клас із ткацтва на бердечку, простому переносному ткацькому станку. Усе потрібне для роботи підготували майстри Антоніна Пустовойт та Олексій Ященко.
«До повномасштабного вторгнення у нас була студія ткацтва, в якій займалися діти, нині ж ми не працюємо. Контактуємо тільки дистанційно. Але ткацтво популяризуємо. Тож і влаштували цей майстер-клас. Плестимемо пасок із візерунком, який називається крайка. Взагалі його використовують як декор, можна носити як пояс для джинсів. Можна крайкою оздобити сорочку. Адже вона також передбачає оздоблення країв одягу, від слова «край».
Виготовляючи крайки, можна використовувати різні візерунки. Косу – символ водойми, елементи Сонця та інших стихій. І кольори, відповідно, також можна використовувати різні. Зокрема, для вишиванки раніше робили гарний святковий пояс – червоно-зелений.
Нині використовуємо жовто-блакитні кольори, бо треба, щоб виріб був модним», – у коментарі для ЧЕline зазначила Антоніна Пустовойт.
Вона також розповіла, що в Чернігівському обласному центрі народної творчості є ткацький станок, у який за тиждень до повномасштабного вторгнення заправили нитки. Збиралися ткати рушник. Але справа заглухла через воєнні дії. Тому майстер-клас – чудова нагода вкотре попрактикуватися.
«Самі вчимося багатьох речей, опановуємо багато візерунків, працюємо з кольорами. Я щодня вчуся, вдосконалюю знання. Адже наша спадщина – неосяжна і безмежна! Можливо, є майстрині, які вже років у 60 багато чого вміють, а ми ще вчимося. А найкраще – ми вчимося разом із дітьми. Вивчаємо, що який колір символізує. До речі, я взагалі чорний не люблю. Але з чорним кольором пасок виходить чіткіший», – розповіла Антоніна Пустовойт.
За її словами, для учасників майстер-класу підготували, як кажуть, завдання без зірочки.
«Сьогодні всі виконуватимуть найпростіші операції. Робота за цим станком нескладна – потрібно тільки як годиться піднімати й опускати плетиво», – сказала майстриня.
До речі, згідно з її прогнозом, щоб виготовити короткий поясок, вистачить години часу, на довший знадобиться дві. Знову ж таки, все залежить від швидкості того, хто працює.
До речі, Антоніна Пустовойт розповіла, що світ ткацтва для неї відкрив Олег Ярошенко.
«Він напрацьовував студію, займався ткацтвом. І нині це робив би, але сам – у ЗСУ. Пан Олег і навчив ткати. Тепер передав цю справу мені. Я ходила до нього на курси, навчалася. А взагалі я в рукоділлі 10 років – шила лялечки. Одні з останніх робіт – «бойові гусаки», – повідомила пані Антоніна.
Як вже зазначалося, разом із Антоніною Пустовойт працював Олексій Ященко. Він не вбачає нічого особливого в тому, що чоловік вміє ткати.
«Будь-яка робота, яка приносить гроші, – достойна робота. Чому ткацтво? Я працюю в обласному центрі народної творчості керівником студії кераміки та гончарства. Перед цим працював з Олегом Ярошенком. Шили взуття епохи вікінгів. Трохи він мене і навчив ткацтву, просто для себе, адже знання за плечима не носити.
Вмію пояски ткати, обмотки. Але для цієї справи треба набивати руку, бо спочатку будете десь більше затягувати, десь менше – і виріб не дуже рівний і красивий може вийти. Не все у цій справі просто. Щоб професійно навчитися ткати, потрібно зіткати кілометри обмоток на ноги або поясів», – розповів майстер.
У свою чергу, Катерина Литвин, заступниця начальника управління культури та туризму Чернігівської міської ради, розповіла, що спробувати свою вправність у ткацтві запрошували дітей, але попит виник також у дорослих.
«Тому сьогоднішній майстер-клас і для дорослих, і для маленьких. Також дуже важливо, що захід наш у патріотичних кольорах», – сказала Катерина Литвин.
Спробувати свої сили в ткацтві вирішила 17-річна Варвара Косачова.
«Нове завжди цікаве, тим паче зробити своїми руками щось автентичне, українське. Саме такого виду творчість – це моя перша проба. Я вишиваю трішки. Просто прочитала оголошення, що буде такий захід, тому й прийшла.
Я сподіваюся, мені все вдасться, бо тут майстри хороші допомагатимуть», – впевнена Варвара.
І дійсно, окрім нових навичок, учасники й організатори заходу збагатилися на позитивні емоції.
Ірина Осташко
Фото Юлії Ігнатенко
