Варшава, квітень 2025.
У просторому залі Центру допомоги мігрантам і біженцям у Варшаві, Республика Польща на мить зупинився час. Люди, що приходили сюди з різних куточків Польщі та України, стояли мовчки, вдивляючись у полотна. Це була не просто виставка. Це була сповідь. Крик душі, намальований пензлем. Вогонь війни, що залишив не рани — а мистецтво.
На початку 2023 року наш земляк Дмитро Шакал вперше відкрив двері у світ своїх емоцій через картини — у рідному місті Сновськ. А вже 25 квітня 2025-го він презентував свої роботи у самому серці Європи. Його виставка «Картини, намальовані війною» — це не лише мистецька подія. Це живе свідчення людської стійкості, втрат, надій і пам’яті. Виставка була присвячена Герою України, Вадиму Сергійку, який загинув, захищаючи нашу країну.
«Я не малюю просто фарбами. Я малюю тим, що пережив. Тим, що втратив. І тим, що не хочу втратити — своєю любов’ю до Батьківщини», — говорить Дмитро.
У виставці взяли участь понад 60 його робіт. І кожна — як фрагмент з розірваної, але не знищеної душі.
Відвідувачі — як українці, так і поляки — підходили, розглядали, питали. Хтось довго мовчав, інший не стримував сліз.
Одна літня жінка зупинилася перед абстрактним полотном і тихо сказала:
«Я тут бачу костел. Коли світить сонце — ще більше видно. Он як вікна виблискують…»
Її слова розчулили автора. Бо саме тоді стало зрозуміло — картини живуть власним життям, промовляють до сердець так, як їм хочеться.
Інша глядачка впізнала у гірському пейзажі рідний Кавказ. А одна з жінок, вдивляючись у полотно, прошепотіла:
«Тут — кіборги. Сильні. Незламні. Вони борються… за нас усіх».
Ці миті — безцінні.
Дмитро розповідає, що організувати цю виставку було дуже складно. «У нас не було коштів на оренду приміщення, але ми мали віру. І бажання розповісти світові нашу правду», — каже він. Завдяки допомозі благодійного фонду «Крок Вперед-Україна!» та організації Карітас Польський, мрія стала реальністю.
«А що бачиш Ти в моїх картинах?»
Стоячи серед відвідувачів, художник уважно спостерігав за їхніми обличчями. Його не цікавила лише думка про техніку чи колір. Він вслухався у тишу — туди, де народжуються емоції.
«Майже кожен казав: “Це — про наші домівки. Про країну. Про дитинство і молодість. Про нас самих.” І для мене, як для митця — це найвища нагорода», — ділиться Дмитро.
Ця виставка — не про мистецтво в класичному розумінні. Це діалог. Це терапія. Це міст між тим, що ми втратили, і тим, що маємо зберегти.
Запрошення до спільноти, яка створює майбутнє
Ми живемо у час, коли кожна крапля світла має значення. І кожен пензель може стати зброєю в боротьбі за пам’ять, за правду, за Україну.
Тому ми запрошуємо кожного, хто не байдужий, приєднуватися до сторінки благодійного фонду «Крок Вперед-Україна!» та мистецького проєкту «Картини, намальовані війною».
Разом ми зможемо більше. Разом ми створимо історію. І, можливо, наступна виставка яка вже почала готуватися пройде вже у вашому місті — і розповість нову історію світла, яке проростає крізь темряву.
Слідкуйте за Дмитром Шакалом. Дивіться його картини. Вслухайтеся у них. І, можливо, побачите те, що не в силах сказати слова.
Фото та відео з виставки можна знайти за посиланням https://facebook.com/share/p/1AW2czMyKu https://youtube.com/watch?v=XjB06bfQ380&list=PLvkJR4FtekvjD8JNJpyM0Xiw0oU1i7rcT
