За інформацією: Суспільне Чернігів.
Сергій Заліський показує могилу останнього жителя села Гірки. Суспільне Чернігів
Чоловік помер 7 квітня 2025 року. Йому було 83. Частину свого життя Микола Палій прожив у Києві, а в 1992 році вийшов на пенсію та повернувся.
"Він тут займався особистим підсобним господарством, тримав бджіл. До останнього він обслуговував себе сам. Часто, я його бачив, навідувався в селище Любеч, де заходив у магазини", — розповідає Сергій Заліський.
Сергій Заліський. Суспільне Чернігів
Миколин брат — 75-річний Анатолій Тарчишнік каже: теж проживав у Гірках до 2000 року. Нині чоловік живе у сусідньому Любечі, а сюди їздить, щоб навідати будинок.
"Походжу, огляну – та й поїхав".
Анатолій Тарчишнік. Суспільне Чернігів
Залишається стояти у Гірках і будинок Миколи Теремецького, який помер торік.
"Йому було вже за 80. Якщо я не помиляюся, у нього було ще три брати. І на превеликий жаль, вони також вже відійшли в інший світ", — розповідає Сергій Заліський.
Село Гірки на Чернігівщині. Суспільне Чернігів
Зі слів краєзнавця, раніше у Гірках проживали 50 людей, які вирощували городину та фрукти, ловили рибу у місцевих водоймах, збирали в лісі гриби та ягоди, а ще займалися мисливством. Воду набирали з місцевого джерела, якого вже немає.
"Талими водами, дощовими водами несло ґрунт і його повністю засипало".
Дорога до села Гірки. Суспільне Чернігів
Дата заснування цього населеного пункту не відома, каже Сергій Заліський.
"Наприкінці XVII століття було засновано чи відновлено Любецький чоловічий Антонівський монастир. І тут, безпосередньо на цьому місці, де ще розташоване село, був Онуфріївський скитСкит — це . Скити є важливою частиною Православної церкви.. І, скоріш за все, це і є перша літописна згадка безпосередньо вже про цей хутір. До речі, тут недалеко є болото, зветься Кораблище. Чому Кораблище? Тому що, як стверджують деякі письмові джерела, сюди підходив Дніпро і тут розміщувався князівський флот", — розповідає Сергій Заліський.
Антоніївський монастир у Любечі наприкінці ХVIII століття. Реконструкція О. Бондаря. Товариство «Чернігівське земляцтво»
Реконструкція фортеці ХVI-ХVII століть в урочищі Онуфріїв. Скит за О. Бондарем. Товариство «Чернігівське земляцтво»
Зі слів чоловіка, люди почали заселятися на цій території задля безпеки.
"Свого часу Любеч переходив як від московитів, так і до Великого князівства Литовського. І отакі місця вибирали, тому що вони як вже природні фортифікаційні споруди. Тобто є урвище, є круті схили, тобто боронитися від ворога вже було б легше".
Тепер Гірки є лише на карті.
"Дуже прикро, що вимирає село. Це село є тільки на карті. Тобто мертве село. І, на превеликий жаль, виходячи, скажімо, із цих реалій, що ми маємо, шанси на відродження цього населеного пункту дуже-дуже низькі".
Зі слів краєзнавця, у Любецькій громаді може зникнути ще одне село — Кукарі, в якому залишилися чотири людини.
Читати ще
Читати ще
Соціальна пенсія після отримання паспорта: як живе без виплат серед лісу єдина жителька Селища, що на Чернігівщині
