Говоримо з психологинею Світланою Ющенко про те, як подружжю пережити складний період після дорослішання дітей.
Коли дорослі діти покидають батьківський дім, у житті подружжя настає один з найважчих періодів. У чоловіка і дружини може з’явитися відчуття, що їх тепер нічого поєднує, що вони деякою мірою стали чужими одне одному. Відомий сімейний психолог Гарі Ньюман у своїй книзі зазначав: «До мене звертаються люди, яким важко знову вибудувати тісні взаємини зі своєю половинкою… Лишившись сам на сам, вони помічають, що у них мало спільних інтересів і тем для розмов»
Якщо вам знайомі такі почуття, то знайте, що не все втрачено. Як покращити стосунки? Чому взагалі між вами утворилася така прірва? Спробуємо розібратися за допомогою психологині, сімейної терапевтки, гештальт-терапевтки Світлани Ющенко.
З’являється порожнеча
– Цей період у подружньому життя сім’ї часто називають «синдром покинутого гнізда», – пояснює пані Світлана. – Діти підросли і покидають батьківській дім. Вважається, що батьки повинні з радістю і полегшенням дати дітям своє благословення, але інколи все складається не так. Особливо коли основним «клеєм» та сенсом були діти.
Постає питання, чим заповнити свій день, якого раніше не вистачало для усіх справ, а тепер не знаєш, як швидше відбути вечірні години? Як планувати рік, наприклад, якщо ціле життя ти був прив’язаний до розкладу канікул, а тепер можеш брати відпустку і летіти куди хочеш і коли хочеш? У такому випадку подружжя відчуває спустошеність і тугу. Їм треба знову вчитися жити удвох.
За словами психологині, люди стикаються з відчуттям власної непотрібності, яке інколи досягає великих розмірів. З’являється занадто багато тиші, спокою і вільного часу, про який раніше тільки мріялося. Також Світлана Ющенко зазначає: у більшості випадків легше перебудовуються на новий лад чоловіки:
– Їм природою не притаманна роль «квочки», і розлука з дорослими дітьми сприймається чоловіками більш по-філософськи і навіть із схваленням: значить, діти стали на ноги і вже не маленькі.
Підтримка у подружжі
Великий плюс, якщо між подружжям збереглися теплі стосунки. Тому що саме з відходом уже дорослих дітей з дому часто починається новий і не найгірший етап у житті, повний турботи одне про одного, взаємної довіри і бажання жити щасливо. Буває й так, що ці відносини змінюються на краще – адже ніколи не пізно почати спочатку.
– Насправді найбільше нас потребують наші чоловіки (дружини). І це не порожні слова – багаторічна прихильність теж чимало важить, а період покинутого гнізда може стати відновленням подружньої близькості та гармонії, – каже Світлана Ющенко.
Набагато складніше тому подружжю, які жили разом заради дітей, не маючи одне до одного теплих почуттів. І в їх спорожнілому гнізді розпалюються зовсім інші пристрасті. Саме в пору дорослішання і відділення дітей – для батьків це вік 40–50 років – у багатьох спостерігається різке відчуження, що може призвести навіть до розлучення.
– Чоловік і дружина потрібні одне одному впродовж усього подружнього життя. На те вони і подружжя. А період відходу дітей з дому може стати великим випробуванням для сім’ї. Тому найперше: старайтеся триматися разом, як любляче подружжя. Спільний час, щира розмова, праця, допомога в господарстві, обмін своїми переживаннями не лише зблизить, а даватиме заспокоєння у непростий для вас період, – підказує психологиня.
– Але варто пам’ятати, що за роки ви і ваш партнер змінилися. Ви стали старші і багато пережили. Саме зараз ви можете зрозуміти переваги свого партнера значно краще, ніж у молодості. Дуже важливо змиритись з тим, що це складний період у житті. Це дасть вам можливість пробачити одне одному огріхи в сумісному житті без дітей.
Спільні інтереси допоможуть
Важливо, аби чоловік і дружина після того, як діти залишили батьківський дім, знайшли для себе якесь нове хобі, яке допоможе заповнити вільний час, що зненацька з’явився в їхньому житті. Це може бути будь-яке заняття – пішохідні чи велосипедні прогулянки, кулінарія, ті ж серіали… Головне – займатися цим разом.
– Подорож може допомогти, особливо на початковому (гострому) етапі змін. Використовуйте її, щоб пізнати одне одного заново для відновлення близькості і довіри,– радить Світлана Ющенко. – А щоб ефект від подорожі зберігався довше, переглядайте спільні фото, які зробили, обговоріть найяскравіші моменти. Одним словом, смакуйте.
Ще один можливий варіант, який часто обирають подружжя старшого віку, – завести песика чи котика, який мав би допомогти пережити втрату можливості про когось піклуватися. Але до такого кроку потрібно ставитися вкрай обережно, і обов’язково порадившись із чоловіком чи дружиною.
– Якщо у когось з подружжя є велике бажання турбуватися про когось, то це чудова нагода. Але це має бути сумісним бажанням. Сама ж наявність тварини в житті нічого не змінить, якщо подружжя не буде працювати над власними стосунками. А для цього потрібно по-новому передомовитись, розподілити обов’язки. У тому числі й по догляду за твариною, – пояснює психологиня.
У ліжку
Окрема історія – інтимні стосунки подружжя. З одного боку, тепер ніхто не заважає і зникає ризик того, що посеред процесу до кімнати забіжить дитина. Але з іншого – вік уже такий, що «наче й недуже хочеться». Світлана Ющенко погоджується, що ця складова – украй важлива, і пропонує сконцентруватися на перевагах:
– Інтимні стосунки – це дуже важливо, але варто в цьому питанні зважувати не на кількість, а на якість і глибину. Формуванню інтимної близькості сприяє гарний мікроклімат, самопочуття та здоров’я.А якщо «не хочеться», то варто подумати, що відбувається у вашому житті, чи задовольняє вас це. Можливо, у вас є установки, які вам заважають.
Покидання дому дітьми – це стрес, але і його можна пережити, особливо коли сконцентрувати увагу на перевагах. Наприклад, тепер подружжя більше часу може витратити на прелюдію, не остерігатись, що хтось перерве ваш процес.
***
Найкращий варіант, на думку Світлани Ющенко, завчасно готуватися до цього періоду життя, щоб показати дітям, що ви у змозі впоратися зі своїм новим життям і очікуєте від них того ж самого.
– У сім’ях, з яких поїхали дорослі діти, часто виникає питання, чим зайнятися. Батьки сприймуть відхід дітей спокійніше і навіть із почуттям полегшення, якщо в них є власний сенс життя – розуміння свого місця в житті, щирі довірливі відносини в подружжі, друзі (коло спілкування), спільні інтереси, улюблена професія, захоплення, життєві плани. Розумні, гармонійні стосунки з дітьми й онуками також допомагають упоратися із синдромом покинутого гнізда, – каже Світлана Ющенко.
Як себе зорганізувати
• Поговоріть зі своїм другом чи подругою (рідною людиною) про те, що вас хвилює.
• Відновіть свої захоплення, хобі (приділяйте цьому більше часу).
• Перегляд фільмів як наодинці, так і удвох, похід до театру – усе це може збагатити відносини.
• Подбайте про свій розпорядок дня. Особливо це корисно для тих, хто вже на пенсії і не має постійної роботи.
• Спробуйте організувати свій час так, щоб у ньому не було забагато і замало вільного часу. Надто щільний розклад дня може бути втечею від проблеми, а брак зайнятості сприяє надмірному зосередженню на ній.
• Старайтеся створити розумну дистанцію у стосунках з дітьми та онуками, не нав’язуючи їм своєї допомоги.
• Коли відчуваєте, що не можете самі дати собі раду, зверніться по фахову допомогу до психолога, психотерапевта.
тижневик "Семь дней"
