Як добре, коли в бібліотеці можна не тільки взяти цікаву книжку, а ще й помалювати за мольбертом, і в такий спосіб скинути негатив, що накопичувався тиждень або місяць. Зокрема, в Чернігівській обласній бібліотеці для юнацтва облаштували постійну локацію «Бібліорелакс». По це – в розмові зі Світланою Сухомлин, бібліотекаркою читальної зали.
Пані Світлано, як давно бібліотека має таку цікаву локацію?
У нас у старому дерев’яному приміщенні був раніше library art center. Ми виставляли картини, в нас відбувалися майстер-класи, зустрічі з художниками Чернігівщини і не тільки. Але відколи наше основне приміщення і дерев’яне приміщення зазнали руйнування, вийшло так, що library art center вже не було де й розмістити. І людина, яка керувала цим проєктом, виїхала, а мольберти, фарби й папір залишилися. А я сама трішки малюю, то мені було дуже шкода, що це все пропадає. І нині в людей такий психологічний настрій, що хочеться трішки людей відволікти та психологічно розвантажити.
І коли ми перейшли в інше приміщення, за адресою: Молодшого, 2, виникла ідея використовувати всі ці наявні мольберти й фарби за призначенням. І люди дуже позитивно сприйняли нашу ідею, долучалися не тільки діти.
То й дорослим це цікаво?
У моєму розумінні це все взагалі більш спрямовано на молодь і дорослих. Дорослі з великим захопленням малюють, що для мене навіть дивно. Малюють олівцями, фарбами, навіть трішки олійних фарб я приносила. У нас є читачка, яка дуже давно з нами – це жінка у віці, але вона дуже любить малювати аквареллю. А їй принесла свої фарби, вона спробувала і була в захваті. Оце в моєму розумінні і є справжній релакс.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Зима та пернаті: чернігівський зоолог розповів, чому варто підгодовувати птахів
Люди малюють те, що хочуть?
Я намагаюся трішки вносити теми. Наприклад, зобразити зиму, осінній настрій, дощовий день або наш чудовий парк. І люди в міру своїх здібностей малюють, як відчувають. А буває, самі малюють що бажають, що в кого болить.
У нас серед читачів є хлопець на візку, і весною його мама попросила, аби син помалював, спеціально машину вони наймали. І з яким захопленням цей уже дорослий хлопець малював жовто-блакитну парасольку! Він сказав: «Це моє бачення України, як вона буде захищена». Це було проникливо до сліз.
Коли можна приходити до вашої локації?
До «Бібліорелаксу» можна прийти будь-коли, звісно, коли заклад відчинений. Люди приходять, малюють, потім я збираю малюнки, і якщо є цікаві, то виставляємо, щоб люди бачили і пораділи, як інші можуть свої почуття перенести на папір, щоб і іншим було цікаво подивитися.
Ми з переселенцями багато працюємо. Це особливі люди, вони все дуже гостро сприймають. Завжди цікаво подивитися, що вони можуть вилити свої емоції на папір. І їм це потрібно як спосіб розвантаження.
–
Ірина Осташко
Фото – Чернігівська обласна бібліотека для юнацтва
