Цьогоріч у лісах Чернігівщини не вродили чорниці, проте раніше грибники розповідали, що лисичок було багато. Між тим, яка ситуація нині?
Ми вже розповідали, що для Марії Шевченко, майстрині, краєзнавиці й активістки з селища Березна, походи до лісу та збирання грибів – одне із захоплень. Тож у лісі вона буває частенько.
«Була надія на дощ! Надія на те, що будуть гриби!
Однак хоч дощ у селищі Березна пройшов добрий, температура повітря не дуже сприятлива для росту грибів. Грибів, маю на увазі білі, лисички, бабки, у невеличкому лісі за селищем, який березнянці називають «Сосонки» або «Гірка», не знайшли. Лише жменю маслюків. Хоча навесні ті ж березнянці збирали в цьому лісі білі гриби кошиками. Ми якось не їздили до цього лісу по гриби, лише раз навесні пройшлися після основних збирачів і то знайшли десятки два білих. Чому не любимо ходити в цей ліс? Питання риторичне! Допоки доберешся по завалах до грибних місць, уб’єшся. Що повалені дерева, що бур’яни у зріст людини… Крайньої поїздки, а це було позавчора, тобто у понеділок, думали скоротити шлях, то повернулися назад. Пройти ну дуууже вже важко. Нині працює державна програма, коли люди самостійно — та ні, стоятиме наглядач лісівник поряд, — зможуть заготовити повалені дерева чи гілки на місці офіційних вирубок лісу. Ніби ДОБРЕ!? Чи так вже добре, коли ті гілки потрібно заготовляти без бензинових чи акумуляторних пилок. Мабуть, ножівками чи сокирами? Нехай самі заготовляють. На мою думку, людям ще треба доплатити, щоб вони розчистили ліси від завалів», — у коментарі для «ЧЕЛАЙН» зазначила Марія Шевченко.
.
