1-2 та 9 березня 2023 року – роковини Корюківської трагедії. Рівно 80 років тому місто Корюківка, що на півночі Чернігівської області, за три дні каральних операцій нацистів під час Другої світової війни було повністю спалене, а майже сім тисяч місцевих жителів нещадно вбито.
Що ж передувало трагедії?
Каральна акція нацистів навесні 1943 року була відповіддю на дії партизан з’єднання Федорова, які напередодні, у ніч на 27 лютого, розгромили німецько-угорський окупаційний гарнізон Корюківки, звільнили з в’язниці родини партизан і вбили німецьких солдатів та офіцерів.
У відповідь на радянську партизанську акцію з метою «помсти й залякування» німці почали виконувати наказ свого керівництва зі знищення містечка Корюківка.
Два дні, 1 та 2 березня, тривала кровава розправа над цивільним населенням Корюківки. До кінця другого дня місто майже повністю згоріло. 9 березня нацисти повернулися до Корюківки, добили й допалили всіх, хто сховався, або втік до лісу.
Кілька тисяч партизанів, які в десятки разів переважали нацистів за чисельністю (за різними даними, партизан у лісах біля Корюківки було понад 2000 осіб), спостерігали за тим, як рікою ллється кров і бездіяли.
Чому ця трагедія мало відома?
Такі звірства були частиною кремлівського плану. Тому керівництво радянського союзу само намагалося створювати приводи для подібних трагедій, але говорити про них на загальнонаціональному рівні було заборонено.
«1930-ті роки – це примусова колективізація, Голодомор, сталінські репресії. Режиму треба було довести, що ті всі репресії, порівняно з німецькими звірствами, – ніщо», – пояснює Андрій Науменко, науковий співробітник Корюківського історичного музею.
Пам’ять
Важливо знати про Корюківську трагедію, поки ще живі ті, хто пам’ятає, як ховалися по лісах і як збирали рештки загиблих. Варто пам’ятати, аби не допустити повторення. Адже забуте має страшну звичку повторюватися.
«І тоді Корюківка стає Бучею», – наголошує Президент України Володимир Зеленський.
Адже ті, хто роками волав «Ніколи знову», ті, хто роками приховував найменшу згадку про Корюківку, сьогодні не просто кажуть «Можем повторить», а всіма своїми діями показують, що вони нічим не відрізняються від окупантів минулого.
На жаль, досі в підручниках з історії немає згадок про трагедію українського міста. Хоча Корюківська трагедія за кількістю жертв майже в 45 разів перебільшує білоруську Хатинь, у 41 раз — чехословацьку Лідіцу, в 12 разів – французький Орадур.
Корюківка – це найбільше поселення в Європі, повністю знищене нацистами в рамках каральної операції під час Другої світової війни.
–
