Він найпершим прийшов до військкомату 24 лютого 2022 року.
Він вже на наступний день отримав тяжку контузію, коли ворожий танк підбив під Черніговом його «КамАЗа», а самого Костю вибуховою хвилею викинуло на вулицю через пасажирські двері, але саме його вантажівка перегородила проїзд на гомельській трасі. Він один з тих, хто відстояв Чернігів.
Він чесно ніс службу військового водія.
Він не боявся завезти колоди для перекриття в Білогорівці по відкритій місцевості і скидати їх в зоні прямої видимості ворога.
Коли в Серебрянському лісі загинув наш водій і хлопці залишилися без транспортного сполучення з великою землею, він єдиний, хто сам сказав «Я йду до вас водієм».
Він їздив в пекло Серебрянського лісу іноді по три рази на добу, він був і водієм і провідником, він під обстрілами завозив продукти, БК і воду, вивозив поранених і тіла побратимів на щиті. На фіналі нашої ротації він вивіз тих небагатьох, хто вцілів.
На Сумщині він не вилазив із-за керма, вранці та ввечері літав на кордон, вдень — по всій окрузі .Він спав по чотири години на добу. Яке серце таке може витримати? Не витримало.
Ми понад годину намагалися його повернути. Ми зробили все, що могли. Він зробив більше ніж міг .
Він ніколи не відмовив нікому в допомозі і не відмовився від жодного з завдань. Він мав «золоті руки».
Він завжди, навіть попри смертельну втому і небезпеку, був веселим і товариським. Він був дуже розумним.
Він був…. Дякую, братику, що був…
ГОРБОНОС КОСТЯНТИН МИКОЛАЙОВИЧ
09.11.1986 — 07.10.2025
Євген Косяненко
Источник: format.cn.ua