Творчість Великого Кобзаря Тараса Шевченка актуальна щодня. Але особливо українці вшановують його пам’ять на початку березня – у Шевченківські дні, 9 і 10 березня, на які припадають роковини його народження та смерті.
У житті Тараса Григоровича Чернігівщина займала неабияке місце, адже в нашому краї він бував багато разів, знайшов тут чимало справжніх друзів, а Чернігівщина залишила гідний відбиток на його творчості.
«Під враженням перебування на Чернігівщині у 1847 році Шевченко в ув’язненні пише вірш «Іржавець», І там є такі рядки «Краю мій розкішний, прекрасний, багатий..». Оце Чернігівщина справила на нього таке враження. А можливо, ці рядки і про всю Україну», – у коментарі для ЧЕЛАЙН зазначила Наталія Самохіна, завідувач науково-освітнього відділу Чернігівського історичного музею імені В. Тарновського.
За її словами, на Чернігівщину він здійснив третину своїх подорожей Україною.
«На Чернігівщині Шевченко побував у більше як 30 населених пунктах і ще два згадав – Сосницю і Новогород-Сіверський. Так склалося, що він їхав 1843 року на Чернігівщину до Качанівки на запрошення свого приятеля відомого мецената Григорія Степановича Тарновського.
Тарновському він віз свою картину «Катерина» на продаж, але ціна не була визначена. На запитання Тарновського: «Скільки віддати?» Шевченко відповів: «А що вже дасте, те й дасте, хоч би й шматок сала. На чужині все добре».
У подорожі Шевченка супроводжував Євген Павлович Глінка, а прямували вони білоруським трактом і дорогою побували в Ніжині, де Тарас Григорович зустрівся з Іваном Сошенком, який викладав у місцевому училищі малювання. А разом вони навчалися в Академії мистецтв. Щоправда, на той час Сошенко вже закінчив академію, а Шевченко ще навчався», – розповіла Наталія Самохіна.
На проїзд губерніями, зокрема Чернігівщиною, Шевченко тоді мав 10 днів. Саме стільки тривала ця подорож, а в Качанівці Григорій Степанович його радо зустрів. І головне – він дав йому можливість подорожувати поблизу Качанівки.
«Тож Шевченко побував у Сокиринцях, поїхав до Батурина – біля цього містечка у Пальчиках зустрівся з відомим бджолярем Петром Івановичем Прокоповичем, якого згадає у своїй повісті «Близнюки». Натомість Прокопович на одному з вуликів виріже прізвище Шевченка.
Відвідавши Батурин, Тарас Шевченко повернувся до Качанівки й отримав роботу від Тарновського. Тарновський, який мав одну із найкращих колекцій, зокрема західноєвропейського мистецтва, й одним із перших починав збирати твори українських митців, замовив Шевченкові портрет колишнього малоросійського губернатора Миколи Григоровича Рєпніна і обіцяв платити за це гроші», – повідомила пані Наталія.
Після гостин у Качанівці Тарас Шевченко попрямував до своєї малої батьківщини. А дорогою відвідав Прилуки та Линовицю.
.
