В Україні триває широка війна, що несе багато горя, руйнувань і забирає людські життя. Від знищення не застрахована й культурна та історична спадщини.
Щоправда, через війну і загрозу втрати стародавніх пам’яток процедура отримання статусу Світової спадщини ЮНЕСКО дещо спрощена. Свіжий приклад – історичний центр Одеси.
Пам’ятки Чернігова, в якому історія – на кожному кроці, безсумнівно, теж заслуговують на такий статус. І є надія, що Одрі Азуле, генеральна директорка ЮНЕСКО, приїжджала до нашого міста не випадково. Але навіть попри цей факт, усе дуже швидко не відбудеться.
Тема про чернігівські пам’ятки і ЮНЕСКО – не нова, тягнеться ще з кінця 80-х. Людмила Замай, директор департаменту культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської ОВА розповіла, що пам’ятає відповідні робочі групи при Чернігівській ОДА, а також робочу групу при обласній раді за участю науковців, краєзнавців, істориків, представників громадськості міста. Тож і різних напрацювань було багато.
«Ці робочі групи запропонували внести до попереднього списку спадщини ЮНЕСКО номінацію «Історичний центр Чернігова». Але досвід підказує, що вона вже втратила свою актуальність. Згідно з процедурою, передбачається, що номінація має відповідати сімом критеріям. І найголовніший із них – автентичність і унікальність. А оскільки під час Другої світової війни центр міста був розбомблений більш ніж на 80%, ми втратили автентичність і можемо не відповідати критеріям. До того ж, є досвід Чернівців. Свого часу вони зробили спробу внести центр міста до Світової спадщини ЮНЕСКО. Але ініціативу «зарубали» в комітеті ЮНЕСКО, сказали, що не відповідає критеріям. Через деякий час подавалися інші номінації – «Будинок митрополита» і «Чернівецький університет». Тому, вивчивши цей досвід, наші чернігівські науковці дійшли висновку, що треба змінити номінацію. Варіанти пропонували різні – чернігівський Дитинець, тобто комплекс пам’яток ХІ-ХІХ століття; Спаський собор окремо пропонували, Борисоглібський собор. Пропонували долучити Спаський собор як пам’ятку домонгольської доби до Софії Київської, яка вже внесена до Світової спадщини ЮНЕСКО», – пояснює Людмила Замай.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У громаді на Чернігівщині бігтимуть «За здоровий спосіб життя»
Нині чернігівці зупинилися на оновленій номінації – одноголосно напрацювали обґрунтування і пакет документів щодо номінації «Культурний ландшафт міста Чернігова». Аргументуючи тим, що ця номінація відповідає трьом критеріям – унікальність, автентичність, ідентичність.
«Маються на увазі три локації – безпосередньо Вал і територія заповідника «Чернігів стародавній»; територія Єлецького монастиря і Чорна могила; а також територія Троїцько-Іллінського монастиря – Болдині гори.
Будемо працювати, щоб оновлену номінацію внесли спершу до попереднього списку як номінанта, а потім після цього за процедурою вже будуть шукати гроші на виготовлення номінаційного досьє, якого вимагає процедура. І тоді вже це номінаційне досьє «вийде» на стартову пряму і номінуватиметься в комітеті ЮНЕСКО», – повідомила Людмила Замай.
Отримання статусу Світової спадщини ЮНЕСКО має багато переваг.
«Чернігів буде внесений до абсолютно всіх міжнародних путівників і в усіх міжнародних туристичних компаніях наше місто буде значитися як туристичний об’єкт. Це покращить відвідування міста туристами і, відповідно, зростуть надходження від туристичного збору.
І обов’язково варто наголосити на збереженні об’єктів історичної спадщини в тому вигляді, в якому вони є. Тобто це неможливість забудовувати територію багатоповерхівками чи будувати якісь надвисокі поверхи, змінювати ландшафт.
Хоч ці принципи і відображені в містобудівній документації, але статус Світової спадщини ЮНЕСКО накладає більш суворі вимоги до використання зазначених територій», – пояснює вона.
Невдовзі Міністерство культури та інформаційної політики України формуватиме свою робочу групу з внесення чернігівської номінації до списку ЮНЕСКО із залученням міжнародних експертів.
«Це дуже важливо, адже міжнародні партнери мають сказати, що ми повинні поправити або на яких пріоритетах наголосити, в чому наші виграшні сторони. Як донести інформацію до міжнародної спільноти, щоб нас внесли до проєкту», – зазначає Людмила Замай.
–
Спілкувалась Ірина Осташко
