Після повномасштабного вторгнення українці дедалі частіше переходять на рідну мову в спілкуванні та побуті. Щоправда, для одних – це легко, а іншим треба «підтягнути» знання. І добре, коли в цій справі є помічники.
У Менській громаді вЦентрі професійного розвитку педагогічних працівників зрозуміли, що жителям потрібна допомога із вивченням української. Тож за цю роботу взялися, щойно ворогів вигнали з території Чернігівщини.
«Живемо в громаді, де поширений суржик, російськомовні слова вживаємо. І виникла потреба підтримати все наше українське, зокрема й мову.
На планірці в нашому Центрі професійного розвитку педагогічних працівників також звернули увагу, що не на роботі, а в повсякденному житті і самі «менською» мовою спілкуємося частіше», – в коментарі для ЧЕЛАЙН зазначила Олена Бикова, директор Центру професійного розвитку педагогічних працівників Менської міської ради.
Тож освітяни вирішили діяти, аби спонукати менян спілкуватися між собою саме українською. Так виникла ідея про телеграм-канал «Лепетун».
«В інтернеті, зокрема на Ютубі, є чимало різних відео, як вивчати мову. Але зазвичай вони – задовгі. А людям багато інформації сприймати важкувато і час на це треба виділяти. Натомість нам хотілося, щоб усе було швиденько та запам’ятовувалося. Тож прийшли до того, що запустимо телеграм-канал, який потребуватиме дві чи три хвилинки уваги на день. Щодня в нас контент для каналу готує вчитель української мови і літератури Яна Олексенко, яка захищала честь нашої області на Всеукраїнському конкурсі «Учитель року», адже здобула перемогу на обласному етапі цього конкурсу. Дуже талановита і здібна вчителька. Ми їй дуже вдячні, що вона залюбки погодилася готувати контент. Так канал із любов’ю й від душі запустили. Тобто підписники щодня отримують три тестові запитання з варіантами відповідей, з-поміж яких треба вибрати правильний. І важливо, що людина одразу ж дізнається, відповіла вірно чи помилилася. А в п’ятницю в нас день підсумковий. Тобто чотири дні навчаємося, а в п’ятницю повторюємо матеріал за тиждень – перевірочний дайджест запускаємо», – розповідає Олена Бикова.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Літо на старті: чернігівці розповіли, чи планують відпочинок
За її словами, людям телеграм-канал до вподоби. Щоправда, бувало, коли його тільки запустили, меняни телефонували та намагалися переконувати, що відповіли на запитання правильно, а в телеграм-каналі значиться правильною зовсім інша відповідь.
«У 2019 році до українського правопису були внесені зміни. Тому й виходить, що люди у школі вивчали одне правило, а чинне нині інше. Наразі всі вже звикли, що відбулися зміни, зокрема в наголосах, написанні слів й інших моментах», – пояснила Олена Бикова.
Варто зазначити, що «Лепетун» виник на хвилі емоційного й патріотичного піднесення. І були люди, які казали, що лише телеграм-каналу замало, що мову треба вивчати глибше. Особливо міська рада робила акцент на вивченні ділового мовлення.
Оскільки виник запит, то відповідь не забарилася – відкрили мовний клуб «Розмовляємо українською». До участі запрошували всіх охочих, а не лише педагогічних працівників, як і до телеграм-каналу. Аби ці проєкти були не суто вчительські, а для всієї громади.
«У мовному клубі навчають правильно спілкуватися українською, вивчають правила, були практичні заняття. А потім учасники кажуть: «Історії хотілося б». Тож запрошували вчителя історії України. І вже відбулися кілька занять. Отакі в нас зустрічі.
А буквально вчора виконком погодив програму щодо функціонування української мови. Думаємо, що сесія підтримає. Це означає, що матимемо фінансування на наші заходи. Бо весь час вели діяльність щодо популяризації знань мови для побуту на ентузіазмі й громадських засадах. Ми вже вирішили, як ці знання посилюватимемо, як залучатимемо більше жителів до наших заходів», – ділиться планами директор Центру професійного розвитку педагогічних працівників.
Зрозуміло, що мовний клуб має постійних учасників і приходять нові.
«На старті проєкту не можна було скликати зібрання, та й усі емоції, що люди пережили на початку повномасштабного вторгнення, були більш оголені. І нам дозволяли лише до 10 осіб зібрання. Нині підключилися вчителі, під’їжджають зі шкіл. То, буває, і до 20 людей налічується.
Активні й підписники телеграм-каналу, щоправда, одні й ті ж, кому це дійсно цікаво. Хотілося б, звісно, щоб більше люди реагували. Але це ж знов-таки робота над собою, бо треба виділити навіть ті 2-3 хвилинки та подумати над завданням і відповіддю. Десь до 100-150 людей завдання виконують», – каже Олена Бикова.
Як бачимо, справу у громаді роблять корисну, і є сподівання, що фінансова підтримка заходів дасть змогу залучити більшу кількість жителів до вивчення рідної української мови.
–
Ірина Осташко
