У Чернігові з 1926 року працювала фабрика лозових виробів. У 60-х роках минулого століття ця фабрика стала базою для підготовки майстрів лозоплетіння з багатьох країн.
В професійному училищі готували фахівців для підприємства. Серед випускників свого часу була і Лідія Гончар. Втім дівчині не дуже подобалася одноманітна робота з плетіння стандартних меблів. Вона змінила фах на будівельний.
Та лоза не відпустила майстриню.
«Це моє, — лаконічно і без пафосу каже Лідія Іванівна. – От тільки не люблю я одне й те саме робити. Стоїть у виставковій залі мій гусак, церква… Мене просять зробити такий само. А мені вже й не цікаво. Хочеться зробити, але щось нове, інше.»
Своє вміння, своє захоплення і свою любов вона вже 23 роки передає молоді: веде студію лозоплетіння у Обласний центр народної творчості.
Уявляєте, скільки учнів пройшло через її вправні руки? Послідовників, звичайно ж, менше. Але вони є!
А от шанувальників її творчості чимало!
ЇЇ твори можна побачити на виставках у місті і області.
Російська навала і облога міста зупинила роботу і викладання майстрині. Тут би вижити, встояти. Будинок пані Лідії втратив вікна й двері. З сумом згадує Лідія Іванівна, як бігали родиною до погребу у дворі, як над їхнім будинком «завис» російський літак.
Війна триває. В очікуванні перемоги майстриня прагне знову займатися творчістю.
Вона запрошує дорослих на майстер-класи з лозоплетіння до Центру. Приходьте, познайомтеся з цікавою людиною, навчиться старовинному ремеслу, зробіть свій перший невеличкий кошик.
А чого б і ні? Пані Лідія запрошує.
Довідки за телефоном 64-51-08.
Джерело: Департамент культури Чернігівської ОДА
