Торакальний хірург Чернігівського медичного центру сучасної онкології Андрій Полетавкін знайшов покликання свого життя у порятунку людей від раку легень.
Він розповідає, що фах обрав майже випадково. Після закінчення 9 класів він спробував вступити до Ніжинського медучилища на фельдшерське відділення. Це йому вдалося одразу. Вже за чотири роки старанний студент отримав диплом із відзнакою.
«Далі я постав перед вибором: іти вчитися далі або працювати за розподілом. Я вирішив поглибити свої знання. Для цього вступив до Національного медичного університету ім. О.О.Богомольця. Вчитися було досить важко», – згадує Андрій Полетавкін.
Потім за розподілом він потрапив до чернігівського тубдиспансеру.
«Я випускався в 2005 році. Тоді якраз скоротили перелік спеціальностей. Залишалися сімейні лікарі, педіатри та фтизіатри. Саме за останньою спеціальністю я й пішов в інтернатуру та почав лікувати людей від туберкульозу», – розповідає медик.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Семенівці молода лікарка отримала квартиру
Тоді один лікар у закладі захворів на туберкульоз, а інший був на курсах, пацієнтів було багато, а рук не вистачало. Тому Андрія Полетавкіна як інтерна досить часто залучали в хірургію. Таким чином він використав свій шанс і показав рівень знань на практиці.
«Якось мене викликав головний лікар і запропонував перейти на спеціальність «торакальна хірургія». Цю пропозицію я обмірковував місяць, радився з рідними і врешті вирішив змінити свій профіль. Після закінчення інтернатури провчився в Інституті хірургії та трансплантології імені О.О.Шалімова 9 місяців. Після завершення я повернувся до Чернігова», – зазначив лікар.
Торакальним хірургом він працює вже 12 років. Має вищу категорію та займає посаду завідувача відділення торакальної хірургії Чернігівського онкоцентру. Нещодавно закінчив спеціалізацію з онкології, аби поглибити свої знання.
Розповідаючи про свою роботу, Андрій Полетавкін каже, що вона і щастя для душі, і моральний біль.
«Інколи бувають моменти, коли спостерігається упереджене ставлення. Зокрема, якщо сімейні лікарі не розуміють онкології і чекають, поки пацієнт не обросте метастазами. Тільки потім його присилають уже з больовим синдромом і ми виявляємо найважчу – четверту – стадію. Вони не розуміють, що людина, в якої онкологія, на перших стадіях не має жодних симптомів. Тому треба регулярно проводити профогляди своїм пацієнтам. Особливо тим, хто належить до групи ризику з раку легень, що займає перше місце за рівнем онкологічних захворювань», – зазначає лікар.
Серед плюсів він називає те, що завжди приємно, коли лікар зміг вчасно допомогти пацієнту і вдало зробив операцію. Часто буває, коли люди приходять і кажуть слова подяки або просто просять потримати свого рятівника за руку.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: #ПідтримуюЛікарів: солістка гурту KAZKA особисто подякувала фельдшерці з Чернігівщини
«Це своєрідна оцінка моєї роботи. Особливо, коли я чую позитивні відгуки. Люди нерідко приїздять на повторну перевірку. Це приємно, і, на щастя, таких пацієнтів достатньо багато», – розповів торакальний хірург.
Особливо йому запам’ятався випадок із пацієнтом, який працював на Чорнобильській станції. Під час профогляду в нього знайшли затемнення у легенях. Чоловіка одразу скерували в онкоцентр. Виявилося, що це злоякісне утворення. Він був направлений на хірургічне лікування, адже рання стадія найкраще лікується саме так.
«Оглядаючи його, я виявив змінену ділянку на шкірі, яка була дуже схожа на меланому. В ході досліджень моє припущення підтвердилося. Я видалив її. Потім видалив і пухлину в легенях. Тобто пацієнт, поступивши до мене на лікування, вилікувався від двох зовсім різних типів раку вчасно. Він досі спостерігається і жодного рецидиву в нього нема», – зазначив хірург.
Були у його практиці і пацієнти, яких за допомогою хіміотерапії, без оперативного втручання, лікар зміг вилікувати від ІІІ та ІV стадій раку.
«Раніше таких людей я не знав. Але на власному досвіді побачив, що нема безнадійних пацієнтів. Якщо ж унаслідок хіміотерапії пухлина перейшла на І або ІІ стадію, то це лікування ми доповнюємо операцією», – наголосив лікар.
Він розповів, що вчасно виявити рак легень можна лише за допомогою регулярних обстежень. Адже на ранніх стадіях може бути лише частий нав’язливий або незвичний кашель.
«Часто курці мають хронічний бронхіт і вони знають про це. Вони пов’язують свій кашель саме з цим. Але коли він змінюється, наприклад, стає схожим на кашлюкоподібний, то це може бути ознакою онкології. При периферичному раку нема жодних больових синдромів і кашлю. Тому пухлина буде збільшуватися, поки не вросте в серце або ребра. Тільки тоді з’являться симптоми. І це вже буде пізно», – пояснює спеціаліст.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Обсяг роботи військових лікарів Чернігівщини вражає
За його словами, у світі вчасно виявляють тільки 30% таких випадків захворювання на ранніх стадіях. В Україні цей показник становить 20%. У Чернігівській області – 10%.
«Саме тому я запропонував колишньому головному лікарю нашої лікарні Валерію Зубу запровадити в нас низькодозову комп’ютерну томограму для груп ризику. Вона значно ефективніша за флюорографію. Її можуть безкоштовно зробити не лише курці, а й люди, які мають спадкову схильність до раку легень, ті, хто має хронічні захворювання легень, а також працівники, робота яких пов’язана зі шкідливими умовами праці. Вони можуть заповнити нашу анкету, де зазначається група ризику», – наголошує Андрій Полетавкін.
У рамках цієї програми вже було кілька випадків, коли в курців виявили ранні стадії раку легень. Їм уже зроблено операції.
Однак наразі широко застосовувати цей метод не вдається. Адже люди з віддалених куточків області не завжди можуть дістатись до Чернігова на обстеження. Тому варто хоча б регулярно робити флюорографію.
Робота в онкоцентрі завжди пов’язана і з психологічним навантаженням на лікаря. Тому в кінці дня часто потрібна розрядка. У цьому Андрію Полетавкіну допомагає родина. Він часто проводить вільний час разом із дружиною та дітьми.
У теплу пору року, у вихідні, він любить виїздити на водойму з вудкою та ловити рибу.
Ольга Лазун
–
Источник: Челайн
