13 листопада 2024 року Україна вшановує річницю Дня пам’яті Батурина. Адже 13 листопада 1708 року гетьманську столицю московські карателі стерли з лиця землі. Жорстокість, із якою було вчинено розправу над захисниками та мешканцями міста, вразила весь цивілізований світ.
Тож щороку в Національному заповіднику «Гетьманська столиця» вшановують пам’ять загиблих. До речі, цьогоріч уже 316-та річниця Батуринської трагедії.
«Весь листопад відбуваються науково-просвітницькі заходи. Ми активно з 1 листопада читаємо онлайн-лекції й екскурсії відповідної тематики. Зокрема є онлайн-лекція, що розповідає про ці трагічні події та носить назву «Вчора Батурин, сьогодні Буча».
Сьогодні ж на території комплексу відбувся невеличкий меморіальний захід, звісно, наскільки все могло відбуватися в умовах воєнного стану та вранішнього ракетного обстрілу нашої країни», – у коментарі для ЧЕЛАЙН зазначила Марина Хармак, завідувачка відділу історії гетьманства Національного заповідника «Гетьманська столиця».
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Браницький повстанський комітет: козаки з Чернігівщини боролися за українську незалежність
Згідно з даними дослідників, у трагічний для Батурина час було знищено до 15 тисяч осіб.
«7 із половиною тисяч – це оборонці, військові чи захисники, решта – мирні жителі. З 1995 року на території Батурина діяла велика археологічна міжнародна експедиція. У процесі розкопок дослідники віднайшли дуже багато останків жертв московського погрому. Зокрема, на цитаделі було віднайдено багато останків саме мирних жителів. Це дітки, підлітки, жінки. Першою знахідкою, яка стала отаким свідком страшного геноциду, була іконка «Божа матір з немовлям», віднайдена в шурфі ще в 1995 році. Причому в похованні жінки з проколотим черепом.
Також віднаходили дуже багато оплавленого скляного посуду, залишки кахлів, обгарені кістки. Це є ознакою того, що Батурин палав. Тобто гетьманська столиця з палацами, будівлями, домівками цивільних мешканців, церкви – все це було зруйноване та спалене.
Якщо москалі все стерли та намагалися потім три століття це все замовчувати, стирати з нашої пам’яті, то земля це все зберегла і відкрила нам», – пояснила Марина Хармак.
Історична довідка
Під час Північної війни гетьман України Іван Мазепа пристав на бік шведського короля Карла ХІІ. Вирушивши на з’єднання зі шведами, Мазепа залишив для оборони Батурина приблизно вісім тисяч вояків на чолі з полковником Дмитром Чечелем і гарматним осавулом Фрідріхом Кенігсеком. Вони отримали чіткий наказ гетьмана: московитів до міста не пускати. І цьому наказу старшини залишалися вірними до кінця.
Дізнавшись про вчинок Мазепи, московський цар петро І наказав головнокомандувачу російськими військами в Україні олександру меншикову зрівняти Батурин із землею. Однак взяти штурмом гетьманську столицю війська меншикова не змогли. Тоді московити вдалися до погроз: мовляв, якщо не здастеся, сувора царська кара ляже на ваші сім’ї. Та й ці погрози не злякали оборонців Батурина. Однак знайшовся зрадник – сотник Іван Ніс вказав осадникам на потаємні ходи під мурами, які вели до міста.
Через ті проходи і вдерлися московські війська до міста, почали вуличні бої та жорстоку різанину. Солдати меншикова не жаліли нікого: ні дітей, ні жінок, ні старих людей. Різанина тривала два дні. Взятих у полон козаків після катувань страчували і пускали їхні тіла на плотах вниз по річці Сейм для залякування населення. Захопленого в бою організатора оборони Дмитра Чечеля привезли до Глухова та колесували перед Петром І. Зрештою Батурин був пограбований, фортеця, церкви та будинки спалені, а 15 тисяч мешканців міста знищені.
–
