А чи знали ви, що легенда про появу ікони Божої матері на ялині, яку побачив чернігівський князь Святослав Ярославич, повертаючись із походу (чи полювання?) та наказав на тому місці побудувати храм (Єлецький Успенський собор) — дійсно тільки гарна легенда, а по — сучасному – вдалий маркетинговий хід?!
Саме про цю легенду, а ще про діяльність чернігівських князів періоду Давньої Русі як будівничих держави, воїнів, меценатів і патронів монастирів – осередків освіти та культури, про представників династії, які стали святими, йшлося під час чергової зустрічі у рамках проєкту «Чернігів — #МістоСили».
То власне про цю легенду, а точніше про історію її виникнення розповідала завідувачка відділу музейної та науково-фондової діяльності заповідника «Чернігів стародавній», кандидат історичних наук Ольга Травкіна. На її думку, поширена легенда про появу ікони на дереві – вигадка пізнішого часу, адже перша згадка про неї та опис чудес міститься в книзі Іоаникія Галятовського «Скарбниця потрєбная», що побачила світ у 1676 році.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Талановита дівчинка із Сновська перемогла у трьох музичних конкурсах
Іоаникій Галятовський був архімандритом Єлецького монастиря, який доклав чимало зусиль для відновлення обителі. Власна чудотворна святиня була потрібна монастирю для «піару» та приваблення вірян і, відповідно, прибутків. Але оригіналу ікони ХІ ст. чи навіть якоїсь старої копії у архімандрита не було. За однією з версій, оригінал нібито сховали монахи під час облоги Чернігова монголо-татарським військом. За другою – ікона була вивезена до Москви на поч. ХVІ ст.
«Список» ікони був подарований монастирю у 1676 році. Його привезли аж із м. Володимир, а викупив для монастиря Костянтин Мазапет. Найдавніше зображення, що зустрінемо сьогодні в Чернігові, дослідники датують 90-рр. ХVІІ ст. і вважають, що воно написане талановитим місцевим майстром. Родзинка композиції – міський пейзаж, зокрема, фасад Успенського собору та чернігівської фортеці з кріпосною стіною, вежами та Спаським собором. Ікона «Єлецька Богородиця» була й залишається однією з найшановніших святинь чернігівської землі. Тривалий час вона зберігалася в обласному історичному музеї, в монастир повернулася в 1999 році.
Також цікава інформація стосувалась й терміну «Київська Русь». Про це ми розповімо у наступних публікаціях.
