За інформацією: Суспільне Чернігів.
Дорога на якій російські солдати розстріляли Світлану і Григорія Проданів. Суспільне Чернігів
Мати розстріляної Світлани Марія Марченко пригадує: в той день подружжя велосипедами їхало до сусідньої Вишнівки, аби поховати батька Григорія. За його обома батьками вони продовжили доглядати навіть після початку повномасштабного вторгнення.
"Під кулями їздила до баби, лікувала її. Вона медсестра була. Тут баба помирає. Вони бабу ледь захоронили там. Залишився дід. Тут і дід помирає", — пригадує Марія Марченко.
Марія Марченко, мати розстріляної Світлани. Суспільне Чернігів
За словами Анатолія Сенька, того дня була дуже вітряна погода.
"Вітер такий, що нічого не можна було почути. Можливо через це вони не почули колону, а ті вилетіли на них і їм нікуди було діватися, а росіяни їх розстріляли. Від нічого робити. Від злоби. Ну навіщо стріляти в двох людей, які їдуть на велосипеді? Вони ж нічим їм не загрожують".
Анатолій Сенько, староста Припутнівського старостинського округу. Суспільне Чернігів
"Мамо, нас постріляли"
Не зважаючи на поганий зв’язок, Марія Марченко змогла додзвонитися доньці.
"Немає зв’язку від самого ранку. Думаю, як же ж вони так рано поїхали. Шість, сім, вісім годин пройшло, уже і дев’ята. Я тоді набираю, зв’язок проривається: «Мамо, нас постріляли». Я ще останні слова чула її передсмертні".
Староста дізнався про те, що сталося, від матері Світлани. Також зміг додзвонитися до жінки. На допомогу пораненим староста відправив двох односельців. Серед них був Євген Педора. Чоловік пригадує: хотів їхати машиною, але його відмовили — росіяни стріляли у всіх, кого бачили на шляху.
"Нам сказали, що вони там постріляні. Треба було їх забрати. Зірвався, взяв машину, хотів їхати, але не поїхав. І оце мені дуже не подобається. Відмовили, і, напевно, сам злякався", — каже Євген Педора.
Євген Педора, житель села Припутні. Суспільне Чернігів
Тим часом до поранених доїхала "швидка допомога" з Ічні. Світлана померла, не доїхавши до лікарні, Григорій — у реанімації.
Поховали розстріляних людей на подвір’ї церкви
Місцевий священник Леонтій наполіг, щоб подружжя поховали наступного дня на подвір’ї церкви, бо через місцеве кладовище постійно рухалися російські колони.
"Народ плаче, всі плачуть, всі налякані. Тут хоч народ був, а як Миколу ховали, так я на тачці котив із парою людей, які залишилися. В чому були, в тому і ховали, тоді вже відспівували пізніше", — розповів архімандрит Леонтій.
Леонтій, місцевий священник. Суспільне Чернігів
Місцевого жителя Миколу Кубрака поховали поряд із подружжям Проданів 1 квітня. Днем раніше його прицільно розстріляли у центрі села, коли він їхав велосипедом допомогти загасити пожежу — горіла одна із хат.
Домовини для трьох розстріляних односельців Євген Педора зробив у своїй майстерні. Зізнається: вперше мав такий досвід.
"А хто їх ще зробив би? Їх ніхто просто не зробив би. В селі з деревом один я таким займаюся. Тоді не було електроенергії, а я не вмію без електроенергії. Сокирою так все не виходить. Матеріали не чекали. Що знайшли, що попалося в руки. Тоді і робили. Навіть і не задумувався, що великогабаритна чи негарна. Потрібна була труна — ось вона".
Могили подружжя Проданів. Суспільне Чернігів
Після деокупації села тіло Миколи Кубрака перепоховали на місцевому кладовищі, подружжя Проданів Марія Марченко вирішила залишити біля церкви. 1 квітня, згадують місцеві жителі, росіян у Припутнях вже не було. Та перед виходом вони спалили два жилих будинки.
Скільки людей загинуло в Припутнях внаслідок російської агресії
Загалом, зі слів Анатолія Сенька, за понад місяць окупації від російської агресії загинули семеро цивільних. 26 лютого на виїзді із Крупичполя у бік Сваричівки росіяни розстріляли та спалили авто, в якому були Олександр Грищенко та Євгеній Чемерис. 1 квітня на міні підірвався автомобіль із родиною Пабатів — загинули батьки Володимир і Тетяна.
Всі факти загибелі цивільних у селі Припутні зараз розслідують, повідомили в пресслужбі Чернігівської обласної прокуратури. Відкриті кримінальні провадження щодо порушення законів та звичаїв війни.
