36-річного Миколу Карпенка російські військові вбили у березні 2022-го на Чернігівщині. Разом із ним закатували й сусіда Олександра Захаренка. Точна дата загибелі чоловіків невідома.
Їхні тіла 26 травня 2022 року знайшов за селом Шестовиця місцевий житель, який гуляв із собакою біля лісу. Після опізнання та необхідних експертиз Миколу поховали на кладовищі у рідному селі Деснянка.
«8 березня 2022 року був сильний обстріл. Ми сиділи в погребі, потім вийшли надвір. Дивимося – окупанти йдуть по вулиці й зупиняються біля нашого двору. Спочатку забрали у моїх синів телефони, а через 5 хвилин – і їх самих та сусіда Олександра Захаренка. Ми думали, що допитають та відпустять…», – розповіла мама Марія.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Росіяни обстріляли три громади на прикордонні Чернігівщини
Молодший син, Андрій Карпенко, повернувся додому 10 березня. Російські військові привезли його до села Шибиринівка, звідки він понад 20 кілометрів здолав пішки.
«Син розповідав, що їх усіх катували, знущалися. Потім кинули в погріб. Згодом Миколу та Олександра забрали, а Андрія ввечері відпустили», – додала Марія.
Микола Карпенко народився у селі Деснянка. Після школи здобув у професійно-технічному училищі фах слюсаря з механоскладальних робіт.
Одружився, народилося троє дітей. Сім’я жила в Крутах Ніжинського району. Але подружнє життя не склалося, розлучилися.
Микола працював у Ніжині слюсарем. Мріяв придбати нове авто, одружитися знову.
«Син збирав гроші на новий автомобіль. 24 лютого привіз їх нам, бо хотів іти до військкомату. Збирався їхати 25 лютого, але не зміг через потужні обстріли. Отак і залишився… Він був люблячим сином. Кожні вихідні приїжджав допомагати нам. Мені важко розповідати про сина, нам його дуже не вистачає», – сказала Марія.
У Миколи Карпенка залишилися батьки, брат і троє дітей.
–
