За інформацією: Суспільне Чернігів.
Єгор Перепелюк. Суспільне Чернігів
Маркер радянського тоталітарного режим на постаменті невідомому солдату в Прилуках. Суспільне Чернігів
"Сподіваюсь, що місто дасть якусь відповідь, не зважаючи на те, що це все досі залишається. Сподіваюсь, що буде ухвалено рішення про демонтаж необхідних елементів. Без зміни своєї внутрішньої позиції не всі зможуть прийняти демонтаж, але все-таки існує закон і здорові цінності".
Процес декомунізації та деколонізації у Прилуках
Директорка краєзнавчого музею Тетяна Зоць працює в комісії з декомунізації та деколонізації публічного простору. Вона розповідає, що фактично цей процес у Прилуках стартував 2001 року — з перейменування вулиць. За цей час нові назви отримали понад 90 з них.
Тетяна Зоць. Суспільне Чернігів
"Ми настільки промарковані ворожими символами, що інколи навіть не звертаємо уваги і думаємо, що це не завдає жодної шкоди нашому суспільству, нашій історії, нашій культурі".
За її словами, головне у процесі деколонізації — правильно донести громаді для чого це робиться.
"У нас є два страхи. Перший — це те покоління, яке памʼятає і не хоче від цього відмовлятися. Друге — те, що можливе використання цих маркерів знову".
Пам’ятник у Прилуках. Суспільне Чернігів
Очищення публічного простору від маркерів радянської ідеології на часі, але підходити до цього слід виважено, вважає Тетяна Зоць.
"Це має бути музеєфіковано і ми, як науковці, маємо досліджувати, доходити істини і подавати матеріал, який є реальним".
Робота комісії з декомунізації та деколонізації
Як розповіла Суспільному начальниця відділу культури міськради Ірина Лещенко, три останніх роки працює комісія, фахівці якої провели моніторинг усіх памʼяток щодо наявності маркерів радянського тоталітарного режиму, визначили їх перелік та спільно з обласним департаментом культури і туризму підготували комплекс необхідних рішень.
Ірина Лещенко. Суспільне Чернігів
"У грудні 2025 року ми вже прийшли до фінального рішення, де 25 обʼєктів були затверджені і які необхідні роботи потрібно провести".
На більшість з визначених обʼєктів чекає заміна окремих елементів, розповів голова комісії з декомунізації та деколонізації публічного простору Данііл Савенко. На це з міського бюджету виділили 199 тисяч гривень.
Данііл Савенко. Суспільне Чернігів
"У нас немає рішення щодо сквера Вічної слави і щодо Олега Кошового. Ми звернулися до Національного інституту памʼяті.Тільки-но прийде відповідь: що нам потрібно робити з цим сквером, яка процедура знесення, які памʼятки потрібно знести, які просто перейменувати, де потрібно змінити шрифт, як ексгумувати ті тіла і як їх перенести на кладовище? За результатами цього, ми обовʼязково ухвалимо рішення і будемо вживати заходів".
Табличка російською мовою у Прилуках. Суспільне Чернігів
Як на подальший процес декомунізації та деколонізації вплине петиція Данііл Савенко не знає.
"Ми не можемо просто прийти і щось прибрати. Це повинні всі розуміти. Люди, які пишуть ці петиції, краще б не петиції писали, а приходили на нашу комісію. Я радий бачити всіх і всіх запрошую — і висловлювали там свою думку".
Читати ще
Читати ще
З Виговського на Перемоги: у селі під Черніговом перейменували раніше декомунізовану вулицю
Читати ще
Будівництво захисних споруд, підтримка ЗСУ та зарплати освітянам: у Прилуках депутати розподілили 161 млн грн з бюджету
