Героїня освітнього тревел-проекту Олександра Педана “УніверCheck” розповіла, як її сім’я пережила бойові дії на півночі країни.
Восени 2021 року команда телеведучого Олександра Педана побувала зі зйомками освітнього тревел-проекту “УніверCheck” в Одесі, де познайомилася з Вікторією. Дівчина – керівниця гуманітарного відділу в Українській Волонтерській Службі. Родом вона з Чернігова, але вже кілька років проживає та працює в Одесі.
“За день до війни, 23 лютого, разом з управлінською командою Української волонтерської служби ми зібралися на нараду, на якій обговорювали свої дії в умовах повномасштабного вторгнення, – пригадує Віка. – Але найбільше мене тригерить не це. А те, що в ніч на 24-те я переслала мамі пост в інстаграмі з назвою “10 причин, чому все буде добре”. Але для моєї сім’ї та інших українців все виявилося не так добре”.
Сім’я Вікторії – її мама, молодший брат – відмовилися покидати Чернігів. Але з квартири у багатоповерхівці переїхали до родичів у приватний будинок. Так їм здалося безпечніше.
Моя мама працює на об’єкті критичної інфраструктури. Місце її роботи стало таким під час війни. Багато людей, які залишилися в місті, а також наші військові потребували продуктів і безпосередньо хліба. А мама працює власне на хлібзаводі, тому прийняла рішення залишатися. Вона працювала щодня. За три місяці було всього кілька вихідних, і це в дні найінтенсивніших обстрілів, коли ніхто не міг приїхати і забрати працівників, – розповідає героїня проекту “УніверCheck”.
Сама ж Вікторія весь час перебувала в Одесі. Через постійні обстріли та наближеність до міста рашистів, дівчина не могла потрапити у Чернігів. Це було надто небезпечно.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Толока у стилі рейв: волонтери прибрали спалений клуб на Чернігівщині
“Ми з мамою домовилися зідзвонюватися щовечора близько 7 години. Так давали одна одній знати, що в порядку. Але одного дня я не отримала від мами дзвінка і не змогла також зателефонувати їй. Наступного ситуація повторилася. Я страшенно хвилювалася. Бо тоді якраз у Чернігові були сильні обстріли. Зв’язатися нам вдалося лише через деякий час через маминих подруг, які передали, що з нею а братом все в порядку”, – пригадує Вікторія.
Майно залишилося неушкодженим. Але війна все одно залишила сильний слід у свідомості родини Вікторії, пояснює дівчина.
У мого брата, йому шість років, були схожі симптоми, як при панічних атаках. Він боявся виходити на вулицю. Боявся гучних звуків. А зустрічаючи навіть наших військових, у нього починалася паніка, хоч мама і пояснювала, що це наші захисники. Мої двоюрідні сестри, поки рашисти не покинули північ України, залишалися у заблокованому селі. Воно не було окуповане, але через постійні обстріли ні доїхати туди, ні звідти було неможливо. Тож коли вперше після всього у село завезли хліб, вони плакали і просили добавки, бо давно не їли звичайного хліба.
На момент зйомок проекту і знайомства з нашими героями ми й подумати не могли про повномасштабне вторгнення росії і всю ту біду, яку вона принесе в нашу країну, – каже Олександр Педан. – Але що нас відрізняє від росіян – це те, що ми хочемо творити свій контент, хочемо вступати в українські виші і розвивати свою країну, а не втручатися та руйнувати сусідню. Це усвідомлення переконало нас видавати “УніверCheck” і популяризувати українську освіту.
Випуск освітнього тревел-проекту про Одесу за участю Вікторії можна переглянути на YouTube-каналі Олександра Педана за посиланням.
–
