За інформацією: Суспільне Чернігів.
Вадим Мисник. Суспільне Чернігів
Щодо кількості росіян на кордоні, речник ОТУ "Сіверськ", говорить: чиста цифра — вона практично нічого не дає.
"Російські сили, які там знаходяться, розтягнуті вздовж кордону. Вони також укріплюють свої фортифікації, теж мінуються, побоюючись відповідних дій з нашого боку. То ж казати, що вони там зібрали якесь угрупування потужне, я б так не казав. Крім того, маємо враховувати, що Брянська, Курська і Білгородська область — це у росіян угрупування "Сєвєр", яке під єдиним командуванням. І зараз вони здійснюють наступальні дії на Харківському напрямку. І чисто воєнна статистика нам каже: останні півтора тижня вже на Сумщині і на Чернігівщині практично не застосовуються літаки і гелікоптери для обстрілу нашої території".
Що відбувається на кордоні з Білоруссю
На кордоні з Білоруссю обстановка кардинально відрізняється, — каже Вадим Мисник.
"Тобто обстрілів немає з боку Білорусі, бойових дій немає. Але ми будуємо і укріплюємо свою оборону так само, як і на російському кордоні, так і на кордоні з Білоруссю, пам'ятаючи досвід лютого 2022 року. І ми маємо цей напрямок теж тримати".
Чи може повторитися досвід лютого 2022 року
Як розповів в цьому ж ефірі "Українського Радіо Чернігів" військовий експерт Михайло Жирохов, відповідаючи за запитання про можливий наступ росіян на Чернігівщину, важливо розглядати його не з погляду формальної військової науки, а з погляду політики:
"Особливо західні спеціалісти, західні аналітики — вони виходять з погляду формальної військової науки, але все це повномасштабне вторгнення військове — це не про військову науку, це — про політику. Тому, якщо ми говоримо, чи буде наступ, по-перше: ймовірність його завжди більше ніж нуль, по-друге: вони можуть наступати навіть невеликими силами, як ми бачили у лютому 2022 року. Тому що, згідно з військовою наукою, такими силами і засобами, які були у росіян, наступати на велику країну, як Україна, неможливо. Але вони наступали. Коли ми говоримо про досвід лютого 2022 року, тут потрібно розуміти, що було просто прийняте політичне рішення, і це політичне рішення не залежало від того, скільки військ було на кордоні"
Михайло Жирохов. Суспільне Чернігів
Чи може бути наступ з Білорусі?
"Це геополітичне питання. Лукашенко намагається за будь-яку ціну не вступати відкрито у війну. Він розуміє, перше: що його армія не має можливостей, щоб вести наступальні дії. Друге, що він розуміє: російська армія зразка 24 року, це не російська армія зразка 22 року. У росіян теж велика потреба в особовому складі. Тому, якщо Путін все-таки примусить Лукашенка, білоруси підуть першими. І він розуміє, що для невеликої Білорусі — це буде катастрофа і кошмар для його влади як такої", — пояснює Михайло Жирохов.
На його думку, сенс щодня обстрілювати прикордонні села полягає в тому, щоб тримати нас в напруженні.
"З військового погляду — це турбуючий вогонь. Вони тримають у напруженні все прикордоння, турбують наших військових, які прикривають кордон. Вони не дають перекинути оперативні резерви на більш гарячі напрямки, наприклад, на Донеччину, або Харківщину. Вони є стримуючим фактором для того, щоб з боку нашого напрямку, нашого командування робити якісь дії", — каже Жирохов.
Чи можна заспокоїти жителів Чернігівщини
Військовий експерт зазначає, що ніякої послідовності в обстрілах з боку росіян немає. І заспокоїти людей щодо ситуації на Чернігівщині неможливо, бо вона може змінитися будь-коли.
"Всі обстріли мають хаотичний характер, бо вони (росіяни, — ред.) прекрасно розуміють, що за ними ведеться розвідка, тому, якби у них була якась система, то можна було би їм протидіяти. Росіяни відпрацювали швидке накопичення сил. Якщо буде політичне рішення, вони можуть наступати і через два тижні. От зараз ситуація контрольована. Що буде через тиждень або два — не знає ніхто", — висловлює свою думку Михайло Жирохов.
Натомість Вадим Мисник заспокоює: не слід панікувати, треба оцінювати реальну ситуацію.
"Такого стрімкого захОду, як в 2022 році, вже не буде. Чому? Кордон набагато краще захищений, побудовані потужні смуги оборони. І ми знаємо вже досвід захОду, ми знаємо нашу інфраструктуру: це кілька основних доріг, якими ворог може просуватися, своєчасно ми їх зупинимо. Навіть якщо ворог може імітувати масштабний наступ обмеженою кількістю людей і техніки, щоб спричинити саме панічні настрої серед населення, у людей буде час ухвалити рішення".
Мисник зазначає, що, як показують бойові дії на Харківщині, у росіян не виходить стрімко просуватися.
"Звісно, зараз технічні засоби озброєння такі, що вздовж кордону з обох боків створюється на кшталт сірої зони, бо на кілька кілометрів з одного і іншого боку все проглядається: кожен транспортний засіб воєнний чи цивільний фіксується і знищується з FPV-дрона, безпілотними ударними апаратами, іншою зброєю, тобто все ретельно проглядається. От останні дні можна було побачити, як росіяни на Сумщині захотіли підігнати два танки ближче до кордону і вони одразу були знищені дроном", — каже речник ОТУ "Сіверськ".
За його словами, росіяни можуть заходити малими групами, піхотою, але піхота далеко не зайде без підтримки техніки.
"Піхота має заходити з технікою, але ж техніка знищується, одразу ж артилерією і дронами, ми не даємо просуватися", — говорить Вадим Мисник.
І зауважує, що люди, які попри прохання евакуюватися, залишаються жити на прикордонні, заважають військовим.
"Тому що смуга державного кордону на даний час — це є лінія фронту. Для місцевих жителів, найкращий вихід — це покинути домівки і виїхати на евакуацію".
