Другий місяць поспіль у календарі з’являється дата, яку багато хто вважає містичною – п’ятниця, 13-те. Для одних це звичайний день, для інших – привід згадати про прикмети, забобони та дивні збіги. З цією датою пов’язано безліч історій, легенд і народних вірувань: хтось уникає важливих справ, хтось, навпаки, не надає цьому жодного значення, а дехто ставиться до дати з гумором.
Ми запитали відомих жителів Чернігівщини, чи вірять вони у прикмети, пов’язані з цією датою, чи доводилося їм вірити в забобони в повсякденному житті та чи траплялися з ними якісь незвичайні події через якісь прикмети.
Оксана Тунік-Фриз, директор-художній керівник Чернігівського обласного музично-драматичного театру імені Тараса Шевченка
Загалом я доволі раціональна людина і не вірю в забобони чи повір’я. Тому, п’ятниця, 13-те для мене є звичайним днем, коли трапляється все що завгодно – і добре, і зле. Я ставлюся до таких народних вірувань із певною іронією та розглядаю їх у ширшому контексті – як частину культурного коду нації.
Починаючи від ворожінь на Андрія і завершуючи купальськими вогнищами, я вбачаю в усіх цих народних повір’ях культурну спадщину нашого народу. Для мене це народний перформанс, певний культурний продукт. І, звісно, його варто використовувати як елемент наших традицій, осмислюючи з позиції людини ХХІ сторіччя.
У світі, де відчувається дефіцит справедливості, люди шукають надприродне пояснення поганим речам, що відбуваються з ними. І якщо комусь такі повір’я та забобони допомагають повернути віру у світло та справедливість – я до цього ставлюсь із розумінням.
Олексій Кирюша, почесний донор
У всілякі забобони стосовно пʼятниці, 13-го не вірю, бо знаю, що цей день повʼязують зі знищенням ордену Тамплієрів у 1307 році французьким королем Філіпом ІV Красивим. Арешти почались у п’ятницю, 13 жовтня, таким чином було знищено один із найбагатших орденів у Європі.
Щодо цікавих випадків, то ще навчаючись у школі, в пʼятницю, 13-го, знаходив двічі гроші в магазині, такий був приємний сюрприз.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У селі на Чернігівщині бережуть пам’ять про вбитих росіянами 17-річних братів-близнюків і їхнього 18-річного друга
Інна Зубок, художниця
Стараюся не вірити, адже багато і хорошого комусь приносить це число. Проте і не хотіла би якось особливо з ним щось пов’язувати в житті. А от віщі сни в мене час від часу трапляються. Є дивні, розмиті, а є конкретні події, все чітко бачу і потім найближчим часом дізнаюся про це саме в житті. В основному щось трагічне або просто негативне. Пов’язане не тільки зі мною, з рідними людьми або просто знайомими. Не хочу зациклюватися, шукаю якісь можливості спростувати. Або ж, навпаки, прийняти цей факт. Щоправда, мене це лякає і насторожує. Тим більше, відчувається дуже реально. Поки що просто розумію, що це мене трохи готує до прийняття удару, який станеться пізніше, до якоїсь новини.
Марина Семененко, депутатка ЧМР
У забобони пʼятниці, 13-го не вірю, розглядаю це радше як культурний сюжет. А ще історичний. Адже забобони пʼятниці, 13-го часто пов’язують із подіями в Франції 1307 року, коли король Філіп IV Красивий вирішив позбутися ордену Тамплієрів і наказав їх заарештувати, адже вони були надто багатими та впливовими. І тут нема жодної містики чи якихось незрозумілих нещасть. Це була спланована політична акція. Свідома і добре організована. До речі, Філіп IV Красивий – нащадок Ярослава Мудрого. Отакі хитросплетіння доль.
Щодо прикмет вірю в таку: «не рий іншому яму – сам у неї впадеш».
Олена Терещенко, письменниця
Ще в лютому була п’ятниця, 13-го, у переддень Дня закоханих. З цього приводу було багато мемів. Насправді в забобони цього дня я не вірю. Але він може стати приводом для якогось заходу чи вечірки відповідної тематики. Наприклад, коли працювала в бібліотеці, ми якось у п’ятницю, 13-го влаштували читання горор-літератури та перегляд фільму «Дракула». Було атмосферно.
Поліна Гомбалевська, президентка Української асоціації студентів
Я скептично ставлюся до прикмет, більше не вірю, аніж вірю. Але зважаючи на те, що сьогодні п’ятниця, 13-те – кінець тижня, знаєте, під кінець тижня може щось виходити не так, як того хотілось би, енергії менше, аніж на початку тижня. І в таких моментах, коли видається не так, як ми плануємо, хочеться завжди перекласти відповідальність на щось інше – чи на п’ятницю, 13-го, чи на ретроградний Меркурій, чи на затемнення. Сьогодні ось прокинулася з таким нехорошим настроєм і думаю: дивно. А тоді згадала, що п’ятниця, 13-те (усміхається). Можливо, в цьому теж є сенс.
Наталія Лазаренко, психологиня
П’ятниця, 13-те для мене більше пов’язана з фільмом. Хтось може вірити або ні, але для мене це більше жарт. Я навчалася в інституті в 13-й групі, мені часто траплялося місце 13 десь у поїзді, в тренажерній залі. Нічого страшного я в цьому не вбачаю. Я, навпаки, вважаю це число більш вдалим, щасливим. Якщо погано до чогось ставишся, то воно так і ставатиметься. У мене на роботі зустрічаються клієнти і забобонні, я до цього ставлюся нормально, бо я їх пізнаю, зокрема, і через ці забобони. Найбільше це такі забобони: постукати по столу, щоб не наврочити; не свистіти, бо в хаті грошей не буде; сіль розсипали – до сварки; кішка чорна дорогу перебігла – до невдачі. Є прикмета, що не можна щось давати через поріг. Я в неї більше вірю, бо вона пов’язана з нашою культурою. Бо раніше за традицією під порогом хоронили предків, і поріг вважався порталом спілкування з ним. От я в таке більше вірю. Усе залежить від культури народу.
Головне фото ілюстративне
–
