Минулий рік запам’ятався українцям не тільки завдяки початку пандемії, спустошливим пожежам у Чорнобильській зоні відчуження та місцевим виборам, а й, мабуть, найтеплішою протягом нашого життя, зимою. Саме тому снігопади і морози, які хоча й не стали нормою протягом грудня та все ж відбувалися набагато частіше, ніж попереднього сезону, багато хто сприйняв із ностальгічною радістю. Цікаво, що пік морозів, які, за прогнозом синоптиків, сягатимуть ледь не 20 градусів, припадає якраз на Водохреща, тобто період зими, який найбільш холодним з усіх вважали й наші далекі пращури.
Як би там не було, але факт, що нинішня зима не така тепла, як попередня, ми можемо відчути, так би мовити, на власному досвіді. Однак чи не стануть так звані хрещенські морози винятком з правил та чи не доведеться нам знову проводжати календарну зиму в осінньому одязі?
Впливає Арктика
Кліматичні процеси та зміни, які відбуваються на планеті, безпосередньо впливають і на Україну. Тож для того аби приблизно зрозуміти, чи не перетворяться в найближчий десяток років українські зими на умовний сезон дощів, як це характерно для багатьох південних країн, варто розуміти, що нині відбувається в тих частинах планети, звідки до нас і приходять холоди.
Так, рівень «суворості» країн Північної півкулі безпосередньо залежить від площі льодовикового покриву Арктики. А вона щороку різна. Крига, яка там знаходиться, насправді поділяється на дві категорії – сезонну, що наростає і тане протягом одного або двох сезонів, і багаторічну, яка є постійною і залишається, навіть коли в Північній півкулі літо. Чим більша площа сезонного льодового покриву, тим холодніше в Україні. У 2019 році космічні супутники зафіксували найнижчу від початку спостережень кількість криги. Звідси і тепла минула зима.
Проте 2020-го року і цей рекорд був побитий. Цьому, зокрема, посприяли масштабні лісові пожежі. Загалом, кількість льоду в Арктиці падає такими темпами, що, скоріш за все, часи, коли цілу зиму на вулиці лежав сніг, лишилися в минулому назавжди.
Мороз буде сильним, але коротким
Синоптики Чернігівського центру гідрометеорології прогнозують: найбільш морозну погоду слід очікувати між 15 та 18 січня, коли температура коливатиметься від -10 до -18 градусів. Середньодобова температура повітря в області буде в межах від -2 до -14 градусів. Найнижчих показників температура, звичайно ж, сягне в нічний час доби. Проте і вдень буде зимно.
Найхолодніше на цьому тижні буде з суботи до понеділка. Так, удень прогнозується від 11 до 16 градусів морозу, а вночі від 14 до 19 градусів із позначкою мінус.
А от потужних снігопадів не передбачається. Звичайно ж, де-не-де сніжитиме, та в цілому шар опадів очікується незначний. А отже, земля не буде добре захищеною від такого удару мінусової температури. Тож, тим, хто має садки із чутливими до холодів рослинами, треба подбати про їхню безпеку додатково.
– Пока ожидается, что с 19-го числа мороз попустит, пойдет относительное потепление, потом опять волна холодная. Хотя говорить о том, что эта зима будет холоднее предыдущей, пока очень рано. Весь предыдущий месяц был теплым, сейчас несколько дней будет холодных, но в целом делать выводы пока рано, – прокоментував ситуацію черговий синоптик областного Гідрометцентру Ігор Гльоза.
Тож у цілому чернігівцям слід очікувати, що, попри холодні періоди, зими в наших краях ставатимуть дедалі теплішими, а сніг випадатиме не часто і лежатиме не надто довго. Цілком можливо, минулорічний жарт про те, за кілька десятків років діти знатимуть, що таке сніг, лише від людей похилого віку, виявиться не таким уже й жартом. Однак не варто забігати наперед – час покаже.
І насамкінець, варто зазначити, що спрогнозувати кількість опадів, порівняно з іншими природними явищами, найскладніше. Тож у довготривалій перспективі говорити про те, чи й далі пересихатиме Десна та більш дрібні річки Чернігівщини, сказати напевно неможливо.
Еженедельник "Семь Дней"
