Пузирева гора – один з найкращий оглядових майданчиків на заплаву Десни. Цей пагорб заввишки близько 30 м розташований між селами Деснянське і Радичів біля р. Хвостинки в урочищі Пузир-хутір.
Пагорб сформований дніпровським льодовиком, під товщею кайнозойських відкладів залягає крейда, яка містить закам’янілості тварин часів «давнього моря» — белемніти, губки, черепашки молюсків, вік яких сягає середини юрського періоду мезозойської ери (близько 150 млн років).
Пузирева гора також є археологічною пам’яткою національного значення під назвою «городище Радичівське-1».
За дослідженнями місцевого археолога, краєзнавця Куриленка В.Є. на території пам’ятки були знайдені матеріали юхнівської, київської та колочинської археологічних культур.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Алея Єдності та Миру в Чернігові (Фото)
Звідки ж назва?
В ХІХ ст. на схилі цього пагорба знаходилась майстерня місцевого майстра Пузиря, який славився своїми глиняними виробами і багатокольоровою поливою. Її секрет він запозичив у колоністів-гуттерівців – членів гуттерівського братства, які оселилися у цьому куточку Подесення ще наприкінці XVIII ст.
Майстерня виробляла глечики, тарілки, миски, вазони, горщики, чайний посуд, люльки тощо. В кінці XIX ст. вона являла собою кам’яний будинок з трьома основними відділеннями: темним приміщенням для зберігання глини в зимовий час; сирцевої – з трьома кружалами для робітників і каменем для розтирання фарб; піччю для випалення виробів. В цей час у майстерні працювало 3-4 людини.
Майстер Пузир передав свої знання та вміння синам – Григорію та Лаврентію. Григорій Пузир залишився жити з батьком на хуторі й після його смерті продовжив виробництво. Цією справою він займався до початку колективізації. Пізніше майстерня була зруйнована.
Під час Другої світової війни на Пузиревій горі знаходилась ціла система німецьких польових укріплень.
Сьогодні Пузирева гора – один з найкращих оглядових майданчиків на заплаву Десни з численними озерами. Одне з них – Підкова щастя, являє собою типове заплавне озеро підковоподібної форми площею 0,5 га.
–
Джерело: Мезинський національний природний парк
Фото: Артем Возний, Andriy Snizhok, Александр Левченко Сергій Гаджилов, Сергей Ломоса, Мезинський НПП
