Та ще й не один. Відповідно до дослідження С. Павленка «Мікротопоніми Чернігово – Сіверщини» — різних місцин, хуторів, лісів, курганів та навіть боліт із ідентичною до столиці Італії назвою в нашій області нараховується більше 10.
Це:
— Урочище Рим (а до 1938 р. – поселення Рим) між селами Мармизою та Брагинцями (Варвинщина). Є цікава версія місцевих краєзнавців, що саме біля цього Риму Володимир Мономах у 1090- х рр. розгромив половців;
— Урочище Рим (а був хутір Рим) між селами Лихолітки, Ставиське та Сивухи (Козелеччина);
— Ліс із назвою Рим біля с. Кіпті (Козелеччина);
— Хутір Рим біля с. Шабалинівка (Сосниччина);
— Урочище Рим біля с. Перепис (Городнянщина);
— Рими – острівці серед боліт біля с. Івашківка (Городнянщина);
— Поле калаРим за с. Пустотине (Носівщина);
— Кургани Рими біля с. Степанівка (Ічнянщина);
— Урочище Рим біля с. Андріївка (Чернігівський район);
— Рим 1 та Рим 2 — урочища біля с. Антоновичі (Чернігівський район);
— Хутір Рими був біля с. Южне на Прилуччині (згадувався красноколядинським сотником у донесенні Прилуцькій полковій канцелярії за 1654 р.).
Є різні пояснення появи цих назв на території нашої області. За рядом версій ця назва не пов’язана із назвою італійської столиці, бо римою називали купину у воді або горбик серед болота, що поріс травою. Ще одна версія трактує цю назву від кільця, яке кріпиться на палубі або в інших частинах судна і необхідне воно для кріплень снастей. Цим терміном користувалися за часів доби гетьмана І.Мазепи. Є версія, яка все ж таки пов’язує появу цієї назви на Чернігівщині з італійською столицею, бо за нею Рими засновували воїни-слов’яни, котрі поверталися зі служби у римській армії. Є й тюркське пояснення цього слова: із тюркської — рим означає «щасливе передвістя». Досі одностайної думки щодо «масової» появи на Чернігівщині Римів не існує. А можливо, й не може існувати. І всі версії краєзнавців та істориків мають право на життя.
Джерело: Чернігівщина туристична запрошує
