На Чернігівщині спостерігається збільшення кількості рисі. Дедалі частіше цих хижаків можна зустріти на території Мезинського національного парку. Про це розповідають жителі Понорницької ТГ.
«Рись я бачила років 15 тому. Ми пішли у ліс по гриби. Я її побачила випадково, в мене впала хустка на землю. Я підняла і, зав’язуючи її, підняла голову вгору та побачила рись. Вона вмостилася на гілці та спостерігала за мною. Я потихеньку пішла боком, щоб бачити її. Багато разів також бачила її сліди – великі котячі», – розповіла в коментарі ЧЕЛАЙН місцева жителька Світлана Циганок.
У місцевій групі громади («Наша Понорниця») люди зазначили, що неодноразово бачили рись. Останній випадок описує Юрій Сапон, який бачив рись тижнів три тому, коли він з колегами повертався вночі близько о пів на 12 із роботи (він працює трактористом). Тоді рись переходила дорогу.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Оновлені бланки посвідчення водія та свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів: що мають знати чернігівці
Юрій Карпенко, еколог, пояснив, що збільшення кількості рисі пов’язане з її міграцією через війну.
«Рись – це хижак, це червонокнижна тварина, на яку не можна полювати. Зрозуміло, що людину вона одразу лякає. Проте, з іншої сторони, це представник котячих, найбільший у нашій фауні. Ця тварина доволі полохлива, але вона може адаптуватися до сусідства з людиною. Північні райони Чернігівської області – це типові місця, де проживає рись. Проте у зв’язку з воєнними діями, обстрілом прикордоння, ця тварина починає шукати більш безпечні та комфортні місця. А територія Мезинського національного природного парку – це велика площа лісів, це можливість мати кормову базу для цієї тварини», – розповів у коментарі ЧЕЛАЙН Юрій Карпенко.
Як зазначив Юрій Карпенко, якщо ви зустрілися з риссю, бажано повільно дистанціюватись і не панікувати.
«Вона не агресивна, якщо на неї не полювати та не нападати. Треба дотримуватися дистанції, спокійно піти. Тоді рись не нашкодить людині», – запевнив Юрій Карпенко.
Оксана Замятіна
–
