Це – веретінниця (веретільниця) ламка — безнога ящірка зі змієподібним тілом. На жаль, такий зовнішній збіг подекуди призводить до того, що путаючи її зі змією, веретільницю калічать або й зовсім нищать.
Характерні ознаки: у дорослих особин тіло довге до 50 см, завужене зі сторони голови та хвоста, чимось схоже на веретено. Хвіст, як і в інших ящірок, за загрози відпадає, «ламається – відламується» (звідси й назва). Він становить майже половину довжини тіла, проте практично не відрізняється від тулуба. Рухається веретінниця доволі повільно, не складає небезпеки для людей, більшу частину життя проводить під землею.
Відрізняється від змій відсутністю т.зв. «шиї» — звуження між головою та тулубом, наявністю повік та маленьких отворів вух (змії не мають), язик роздвоєний, проте значно коротший, а ніж у змій.
Окрас – смуги різного кольору на спині та череві, який змінюється із дорослішанням.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Відновлення Чернігівщини: в Ягідному ремонтують 23 будинки, два з яких зведуть з нуля (Відео)
Дорослі самці стають, як правило, одноколірними із характерними великими блакитними – іноді чорно-бурими плямами у два ряди на спині. Самиці трохи довші за самців, проте «стрункіші». Належать до живородних тварин та «довгожителів»: у природі можуть жити два і навіть більше десятиліть, у неволі відомі випадки — до 50 років.
Зустрічаються веретінниці ламкі (або ще їх називають гладунами) практично на всій території України у змішаних лісах, на межі лісів та полів, іноді – у садах та городах, де дуже допоміжні, бо ласують такими надокучливими для городників слимаками, багатоніжками, личинками комах та ін.
Саме у цей період (квітень-травень) у плазунів починається шлюбний період і самці часто «б’ються» за «свою» територію. Проте такі «баталії» вдається побачити небагатьом щасливчикам, адже проходять вони подалі від людського ока, бо ці тваринки доволі обережні та намагаються уникати «контактів» з людьми.
Як зазначають фахівці, останнім часом чисельність веретінниці ламкої у Європі скорочується з причини руйнування і фрагментації її територій проживання. Для нашої держави в цілому та Чернігівщини зокрема допоки так питання не стоїть, проте маємо бути пильними, уважними та бережливо відноситись до цих (як й інших) створінь, навіть якщо вони нас лякають чи викликають інші емоції.
Джерело та фото: https://chernihivregion.travel
–
