Днями ми розповідали, що на Чернігівщині було виявлено чотири випадки захворювання на сказ в Остерській і Деснянській громадах.
Зокрема, в селі Любечанинів Остерської громади виявлено сказ у собаки, в цьому ж селі ще один випадок – сказ у вівці. У селі Котів Остерської громади виявлено хвору на сказ лосицю. У селі Лутава Деснянської громади сказ знайдено у корови.
Медики характеризують сказ як вірусне захворювання, яке має найвищий рівень смертності серед усіх інфекційних хвороб для людини. Вірус сказу уражає центральну нервову систему і після появи симптомів без вчасно розпочатого лікування стає невиліковним – 100% хворих людей помирають. Однією з основних ознак розвитку захворювання є водобоязнь, утруднення під час ковтання рідини, поява судом при спробі пити воду. Тому сказ називають ще й гідрофобією.
Людина може заразитися сказом від інфікованої тварини через укус, подряпину та мікроушкодження шкіри, потрапляння зараженої слини на слизові оболонки.
Епізоотичну ситуацію щодо сказу тварин на Чернігівщині в ГУ Держпродспоживслужби в Чернігівській області характеризують як неблагополучну, але контрольовану.
«Від початку року в області зареєстровано 19 неблагополучних пунктів по сказу, в яких захворіли 23 тварини різних видів. Станом на 30 жовтня 2024 року оздоровчі заходи проводять в 11 неблагополучних пунктах по сказу тварин. Порівняно з минулим роком, спостерігається тенденція до зростання.
В області найбільше випадків сказу реєструється в Деснянській, Остерській, Іванівській, Кіптівській та Козелецькій громадах Чернігівського району.
Основним джерелом інфекції є хворі на сказ дикі тварини, переважно лисиці. Адже спостерігається значне збільшення популяції червоної лисиці в угіддях області через відсутність регулювання її чисельності в умовах воєнного стану», – в коментарі для ЧЕЛАЙН зазначив Юрій Павлішен, начальник Головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області.
Це підтверджують і в громадах, де зафіксовані випадки захворюваності на сказ, зокрема в Остерській.
«Наша громада – лісиста. Це ж не Прилуки і не Ніжин, де переважно лісосмуги трапляються. У нас звірів багато, до того ж практично четвертий – п’ятий рік не проводиться полювання, тож старих лисиць, єнотів розплодилося дуже багато. Тому тварини розмножуються, вірус передається і тварини хворіють. Зокрема лисиці приходять у село і кусають домашніх тварин, зокрема собак, котів, корів…», – пояснив Володимир Пономаренко, заступник Остерського міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Веселощі чи вшанування нечисті: чернігівці розповіли, що думають про Геловін
Тож в нинішніх умовах особливо важливо проводити посилення заходів із профілактики сказу тварин.
«Із 30 вересня по 11 жовтня в області на території 46 територіальних громад площею 17500 кв. км розповсюджено наземним розподілом (вручну) 437 500 доз пероральної антирабічної вакцини для диких м`ясоїдних тварин. Проведено контроль споживання приманок із вакциною (споживання приблизно 90%). У населених пунктах області спеціалісти районних державних лікарень ветеринарної медицини проводять роботу щодо профілактики та боротьби зі сказом тварин. Від початку 2024 року щеплено антирабічною вакциною понад 180 тис. голів собак і котів. На офіційному сайті Головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області розміщені інформаційні матеріали щодо сказу. Крім того, інформаційні матеріали надіслані до районних управлінь для розповсюдження та розміщення на сайтах громад, старостатів, у соціальних мережах тощо. Фахівці державних установ ветеринарної медицини проводять бесіди з власниками тварин, розповсюджують інформаційні листівки та постери», – повідомив Юрій Павлішен.
Між тим, якщо прикрість сталася і людину таки вкусила чи подряпала хвора на сказ тварина, або на шкіру чи слизову потрапила її слина, то потрібно ретельно (щонайменше упродовж 10-15 хвилин) промивати місце ураження проточною водою із милом. Краї рани чи подряпини треба обробити антисептиком або спиртовим розчином та накласти асептичну пов’язку.
Якщо рана сильно кровить, треба негайно викликати швидку медичну допомогу.
Взагалі по медичну допомогу для проведення щеплення антирабічною вакциною потрібно звертатися якнайшвидше.
До речі, медики кажуть, що про жодні 40 уколів у живіт не йдеться. Зазвичай графік вакцинації налічує 5 щеплень: 0-й день (день звернення до лікаря), а потім у 3-й, 7-й, 14-й і 28-й. Антирабічна вакцина запобігає виникненню захворювання у 96–99% випадків.
–
Ірина Осташко
