За інформацією: Суспільне Чернігів.
Захисники, з якими попрощалися на Чернігівщині. Козелецька селищна рада / Лосинівська громада / Фейсбук-сторінка Павла Кудрявцева / Оповіщення Корюківка
На Чернігівщині 23 січня попрощалися з чотирма захисниками України: Олександром Крокосом, Миколою Стельмахом, Олександром Біланом та Павлом Кудрявцевим.
Про це повідомляють у Козелецькій, Корюківській та Лосинівській громадах. Також інформацію Суспільному надав старший науковий співробітник Чернігівського військово-історичного музею, заслужений працівник культури України Сергій Лаєвський.
Олександр Анатолійович Крокос народився 30 квітня 1974 року у селі Гламазди на Козелеччині. Закінчив місцеву школу. Потім навчався в Козелецькому технікумі ветеринарної медицини.
Олександр Крокос. Козелецька селищна рада
Працював на Хлібокомбанаті у Козельці. Останнім часом — в управлінні освіти, культури, сім'ї, молоді та спорту Козелецької селищної ради.
З початком повномасштабного вторгнення, 24 лютого 2022 року, чоловіка призвали на військову службу за мобілізацією.
Солдат Олександр Крокос разом з побратимами виконував бойові завдання на Сумському, Дніпропетровському, Донецькому та Запорізькому напрямках.
29 березня 2025 року, під час виконання бойового завдання на Курському напрямку, боєць загинув. Проте майже рік чоловіка вважали зниклим безвісти. Його загибель підтвердили за результатами ДНК-експертизи. Цю звістку родина отримала 17 січня 2026 року.
Попрощалися та поховали Олександра Крокоса у селі Гламазди. У нього залишились мати, дружина, доньки та брат. Микола Юрійович Стельмах народився 21 вересня 1981 року в місті Корюківка. Закінчив школу №3. Потім навчався в Корюківському учбовому комбінаті та здобув професію тракториста.
Микола Стельмах. Оповіщення Корюківка
З 1999 по 2001 рік проходив строкову військову службу.
Після — працював у Корюківці та Гірську різноробочим.
У жовтні 2024 року чоловіка мобілізували.
12 грудня 2024 року Микола Стельмах загинув під час виконання бойового завдання. Понад рік військового вважали зникли безвісти.
Попрощалися та поховали захисника у Корюківці на Олексіївському кладовищі. У нього залишились мати та батько.
Олександр Григорович Білан народився 20 вересня 1985 року в селі Галиця (нині Лосинівська громада Ніжинського району).
Олександр Білан. Лосинівська громада
Із 2000 по 2002 рік навчався у Лосинівському МНВК на тракториста. У 2002 році закінчив Галицьку середню школу.
Потім навчався у профтехучилищі №6 у Чернігові, де здобув професію столяра-верстатника деревообробних верстатів.
Протягом 2005-2006 років був водієм у Ніжинській міській лікарні. Потім, до 2022 року, працював у Галиці в ТОВ "Крок Агро": був різноробочим на складі, пилорамі, кочегаром.
З листопада 2022 року по серпень 2024 року працював у Ніжині у ВУКГ (виробниче управління комунального господарства).
Із серпня 2024 року перебував на військовій службі у Гончарівську. 27 вересня 2024 року бійця зарахували до списків особового складу до іншої військової частини навідником.
7 листопада 2024 року Олександр Білан загинув на Сіверському напрямку під час переміщення особового складу на позицію — росіяни вдарили за допомогою БпЛА.
Попрощалися та поховали Олександра Білана у Галиці. У нього залишилися мама та сестра.
Павло Володимирович Кудрявцев народився 15 лютого 1983 року. Закінчив ліцей №15 у Чернігові. Потім вступив до Чернігівського радіомеханічного технікуму, де здобув кваліфікацію радіотехніка.
Павло Кудрявцев. Фейсбук-сторінка Павла Кудрявцева"Він завжди прагнув знань, розвитку та відповідально ставився до обраної справи. У 2006 році Павло створив сім’ю. Продовжуючи шлях саморозвитку, у 2013 році закінчив Приватний вищий навчальний заклад «Міжнародний науково-технічний університет академіка Юрія Бугая», здобувши кваліфікацію бакалавра права", — розповідають рідні Павла, за інформацією Сергія Лаєвського.
У серпні 2024 року чоловік підписав контракт із 71-ю окремою єгерською бригадою, де проходив службу.
"Під час виконання бойових завдань у районі населеного пункту Трудове Донецької області 19 листопада 2024 року він отримав поранення, але не зламався духом і залишився вірним військовому обов’язку. За цю відвагу він отримав нагороду — медаль за захист", — згадують рідні, за інформацією Сергія Лаєвського.
У листопаді 2025 року Павла Кудрявцева перевели до 225-го окремого штурмового батальйону. Виконуючи бойові завдання, боєць перебував на позиціях поблизу міста Гуляй-Поле Запорізької області.
4 січня 2026 року захисник загинув.
Попрощалися та поховали бійця у Чернігові на кладовищі "Яцево".
Читати ще
Читати ще
На Чернігівщині попрощалися з бійцями Сергієм Погорілком, Сергієм Качаном, Олександром Назаренком, Юрієм Коптілем
