На Чернігівщині попрощалися із захисниками України

На Чернігівщині 7 листопада попрощалися з чотирма захисниками України: Володимиром Гуріновим, Євгеном Лалукою, Олександром Пиркалом та Анатолієм Кашпуром.
Про це повідомляють у Сосницькій громаді та у Ніжинській, Батуринській і Прилуцькій міських радах, — інформує Суспільне.

Володимир Гурінов народився 24 травня 1980 року в Ніжині. Навчався у місцевій школі №6. Потім – у Чернігівському кооперативному технікумі за спеціальністю «товарознавець і комерційна діяльність». Далі продовжив навчання у Ніжинському державному університеті імені Миколи Гоголя за спеціальністю «практичний психолог».
Працював охоронцем у Києві.
У січні 2023 року долучився до лав ЗСУ, проходив навчання у навчальному центрі «Десна», де потім залишився працювати інструктором. Проходив підвищення кваліфікації на навчанні в Великій Британії.
«Інструктором працював півтора року. За спогадами військових, які навчалися у нього, завдяки цьому навчанню вони вижили», — розповіла Суспільному дружина загиблого Оксана.
27 жовтня 2024 року бійця відправили у Донецьку область.
3 листопада 2024 року Володимир Гурінов пішов на бойове завдання. За словами дружини, військовий загинув у перші години. Рік його вважали зниклим безвісти.
У лютому 2025 року тіло бійця повернули в межах репатріації.
Попрощалися та поховали сержанта Володимира Гурінова 7 листопада 2025 року в Ніжині, на Алеї Слави. У нього залишилися батьки, дружина, двоє дітей.
«Це був найкращий чоловік і найкращий батько двох дітей. Усі його знали і цінували за відмінне почуття гумору, він завжди жартував. Дуже комунікабельний, добрий, хазяйновитий, умів робити все», — таким згадує Володимира його дружина.
За словами рідних, Володимир мріяв стати офіцером Української національної армії.
«Це була людина великого серця — щирий, добрий і завжди готовий прийти на допомогу. Його усмішка дарувала тепло, а присутність робила світ кращим. Він залишив після себе світлу пам’ять, яку неможливо стерти часом, був другом, порадником і опорою. Його доброта, сила і віра залишаться у наших серцях назавжди», — згадують рідні.

Євген Лалука народився 22 січня 1980 року в селі Велике Устя на Сосниччині. Закінчив місцеву середню школу в 1996 році, після чого навчався у Сосницькому ПТУ-31.
З червня 1998 по листопад 1999 року проходив строкову військову службу, служив електриком-акумуляторщиком.
8 квітня 2022 року Євген Лалука добровільно долучився до лав ЗСУ.
6 листопада 2025 року захисник помер у Сосницькій лікарні.
Попрощалися та поховали воїна 7 листопада на кладовищі у селі Велике Устя.
У військового залишилися мама, дружина та двоє синів.

Олександр Пиркал народився 20 січня 1980 року в селі Красне (нині Батуринська громада). Навчався в місцевій школі, після її закінчення здобував професію водія-тракториста у місті Бахмач.
«Працював на сільськогосподарському підприємстві, пізніше — у лісовому господарстві, де зарекомендував себе як відповідальний, цілеспрямований, дисциплінований та сумлінний працівник. Брав активну участь у громадському житті села», — пишуть про Олександра Пиркала у громаді.
З лютого 2022 року Олександр був учасником громадських організацій самоконтролю населених пунктів.
5 грудня 2023 року його призвали на службу до лав ЗСУ. А наприкінці лютого 2024 року родина отримала звістку про те, що 18 лютого Олександр Пиркал зник безвісти на Харківському напрямку.
«І лише 30 жовтня 2025 року рідних військовослужбовця повідомили про збіг у ДНК… Це були тяжкі місяці надії та сподівань для рідних, близьких, друзів та знайомих… У їхніх серцях він назавжди залишиться як люблячий син, брат, дядько, вірний друг, товариш, побратим, який завжди підтримає та допоможе», — пишуть у громаді.
Попрощалися та поховали захисника у селі Красне.

Анатолій Кашпур народився 16 червня 1978 року у Прилуках. Його дитинство пройшло в селі Єгорівка. Потім навчався в Прилуцькій школі №1. Після школи вступив до СПТУ-34 за спеціальністю «зварювальник».
Працював у Прилуцькому управлінні бурових робіт зварювальником. Захоплювався риболовлею.
У червні 2024 року Анатолія Кашпура мобілізували на військову службу. У військового був позивний «Каспер».
Загинув захисник 2 травня 2025 року у бою на Донецькому напрямку. Попрощалися з загиблим 7 листопада у Прилуках. У нього залишився брат.

Источник: format.cn.ua