За інформацією: Суспільне Чернігів.
Військові ЗСУ, з якими попрощалися 17 липня 2025 року на Чернігівщині. Новобілоуська сільська рада/Ніжинська міська рада
На Чернігівщині, у Ніжині та Халявині, 17 липня в останню путь провели двох захисників: Олега Прокопця та Валерія Гайового.
Про це Суспільному повідомили в Ніжинській міській раді та Новобілоуській сільській раді.
Олег Прокопець народився 19 січня 1977 року в селі Безуглівка Талалаївської громади. Там він і виріс. Навчався у місцевій школі, після закінчення якої вступив до Ніжинського професійного аграрного ліцею. У 1995 році пройшов строкову службу.
Олег Прокопець. Ніжинська міська рада
У 2005-2011 роках працював у Київській кондитерській фабриці Roshen. До повномасштабного вторгнення працював у будівельній компанії "Талсі Констракшнс".
Сестра загиблого згадує, що Олег дуже любив свою дочку Еріку, яка зараз живе з його колишньою дружиною у Ніжині. Мав хобі: риболовля, полювання, автомобілі.
Люди навколішки зустрічають труну з тілом загиблого бійця Олега Прокопця. Суспільне Чернігів"У нього було багато планів: виховувати дочку, жити, кохати, мріяти, будувати", — розповів Суспільному кум загиблого Олег Вареник.
15 березня 2023 року Олега Прокопця мобілізували до лав ЗСУ. Служив у 3-й стрілецькій роті, 2 стрілецького взводу, 1 стрілецького відділення військової частини А 7332.
Військові несуть хрест та фото загиблого бійця Олега Прокопця під час церемонії прощання. Суспільне Чернігів
23 серпня 2024 року військовий зник безвісти під час виконання бойового завдання під селом Карлівка, що на Донеччині.
Квіти біля фото загиблого бійця Олега Прокопця. Суспільне Чернігів
Як повідомила рідна сестра загиблого, репатрійоване тіло її брата доправили в Луцьк ще в лютому 2025 року. Там проводили необхідні експертизи для встановлення особи.
Поховали Олега Прокопця на кладовищі в рідному селі. У нього залишилася мати, рідна сестра, 14-річна донька Еріка.
Валерій Гайовий народився 19 червня 1987 року в селі Халявин. Там він і проживав все своє життя. Після закінчення місцевої школи навчався в училищі, де здобув професію каменяра.
Працював в агрохолдингу "ІМК" трактористом.
У березні 2024 року чоловіка мобілізували до лав ЗСУ. Служив у 68-й єгерській бригаді в підрозділі протитанкових військ. У серпні 2024 року отримав поранення. Після відновлення повернувся на службу та воював у мінометній батареї.
Загинув Валерій Гайовий 21 листопада 2024 року біля населеного пункту Дачинське Покровського району Донецької області.
Поховали воїна у рідному селі.
У нього залишилися батьки.
Читати ще
Читати ще
Двох загиблих захисників поховали на Чернігівщині — Сергія Подоляка та Олега Черниша