За інформацією: Суспільне Чернігів.
Військові, з якими попрощалися на Чернігівщині 29 грудня 2025 року: Руслан Бичок, Володимир Кочубей, Михайло Лутченко, Вадим Лужецький. Височанська територіальна громада/Коропська селищна рада/архів родини загиблого/Facebook-сторінка Вадима Лужецького
На Чернігівщині, у Височанській та Коропській громадах, а також в обласному центрі 29 грудня в останню путь провели чотирьох захисників: Руслана Бичка, Володимира Кочубея, Михайла Лутченка та Вадима Лужецького.
Про це повідомили громади на своїх сторінках у Facebook. Також інформацію Суспільному надав старший науковий співробітник Чернігівського військово-історичного музею, заслужений працівник культури України Сергій Лаєвський.
Руслан Володимирович Бичок народився 30 вересня 1978 року в селі Нові Млини. Там закінчив місцеву школу.
Руслан Бичок. Височанська територіальна громада
З 2010 року працював на ФСК "БРОК".
"Був товариським, веселим, добрим, працелюбним — людиною, яку щиро поважали й цінували всі, хто його знав", — згадують про Руслана Бичка в громаді.
Загинув воїн 17 грудня 2025 року під час виконання бойового завдання у Покровському районі Донецької області.
Поховали бійця у рідному селі.
Володимир Іванович Кочубей народився 18 жовтня 1967 року в селі Райгородок. Навчався у місцевій школі, згодом здобув фах механіка.
Володомир Кочубей. Володомир Кочубей
Пройшов строкову військову службу. Проживав і працював у Києві, пізніше створив родину та переїхав до Мени, де ніс службу в лавах поліції. Згодом повернувся до рідного села.
20 травня 2024 року чоловіка мобілізували. Обіймав посаду командира 1 єгерського відділення 2 єгерського взводу 1 єгерської роти 3 єгерського батальйону 152-ї окремої єгерської бригади.
16 вересня 2024 року Володимир Кочубей загинув під час виконання бойового завдання у Покровському районі Донецької області.
Понад рік і три місяці його вважали зниклим безвісти. Днями рідні отримали сповіщення про загибель воїна.
Поховали Володимира Кочубея у рідному селі.
Михайло Григорович Лутченко народився 21 липня 1977 року в Чернігові. Навчався у школі №14, закінчив 9 класів. З юності займався спортом, особливо любив бокс.
Михайло Лутченко. Архів родини загиблого
Після школи Михайло закінчив професійне училище №5, працював на КСК.
У лютому 2025 року Михайла мобілізували до лав ЗСУ.
Загинув воїн 18 грудня 2025 року.
Поховали бійця у Чернігові на кладовищі "Яцево".
Вадим Віталійович Лужецький народився 3 травня 1986 року в Чернігові у сім'ї військовослужбовця та медсестри. До десятого класу навчався в загальноосвітній школі №24, далі продовжив навчання в школі №2.
Вадим Лужецький. Facebook-сторінка Вадима Лужецького
У 2003–2006 рр. навчався в Чернігівському кооперативному технікумі за фахом технік-технолог. З 2004 року під час навчання в технікумі почав працювати на кондитерській фабриці ВАТ "СТРІЛА".
У 2006 році вступив до Полтавського університету споживчої кооперації (ПУСКО) на третій курс факультету ресторанного господарства, який закінчив у 2009 році за фахом інженер-технолог.
"Багато подорожував Україною. Був веселим, надзвичайно добрим, життєлюбним, мав відмінне почуття гумору. Мав багато друзів. Був творчо обдарованою людиною, писав прекрасні пісні та вірші. Завжди приходив на допомогу іншим", — згадують про Вадима Лужецького рідні та знайомі.
Встиг попрацювати на різних роботах і посадах.
Улітку 2025 року Вадима мобілізували. Проходив службу на посаді розвідника-радіотелефоніста в 79-й окремій десантно-штурмовій Таврійській бригаді.
Виконував бойові завдання на Покровському напрямку.
Загинув Вадим Лужецький 14 грудня 2025 року.
Поховали воїна на кладовищі "Яцево" у Чернігові.
У нього залишилися батько, брат, невістка та племінник.
Читати ще
Читати ще
На Чернігівщині попрощалися з військовими Михайлом Новиком та Володимиром Лавриненком
