За інформацією: Суспільне Чернігів.
Військові, з якими попрощалися на Чернігівщині 12 березня 2026 року: Сергій Лизогубенко, Максим Станкевич, Максим Крупка . Бобровицька територіальна громада / Олег Станкевич / Тупичівська громада
На Чернігівщині 12 березня попрощалися з трьома захисниками України: Сергієм Лизогубенком, Максимом Крупкою та Максимом Станкевичем.
Про це повідомили у Бобровицькій та Тупичівській громадах. Також інформацію Суспільному надав старший науковий співробітник Чернігівського військово-історичного музею, заслужений працівник культури України Сергій Лаєвський.
Сергій Миколайович Лизогубенко народився 6 квітня 1979 року в місті Бровари.
Сергій Лизогубенко. Бобровицька територіальна громада
Навчався у Броварській школі № 7. Після закінчення школи працював на будівництві.
У 2011 році чоловік переїхав на постійне місце проживання в Бобровицю. Працював лицювальником-плиточником у Броварах.
16 грудня 2022 року долучився до лав Збройних сил.
Під час виконання бойового завдання в Донецькій області загинув 4 квітня 2024 року.
Поховали бійця у Бобровиці на міському кладовищі.
У чоловіка залишились дружина Ріта Вячеславівна, доньки Надія та Анастасія.
12 березня у Бобровицькій громаді оголосили Днем жалоби.
Максим Володимирович Крупка народився 24 грудня 1990 року.
Максим Крупка. Тупичівська громада
Навчався у Тупичівській загальноосвітній школі, згодом здобув професію у Чернігівському професійному ліцеї хімічної промисловості.
Працював електромонтером на Чернігівському механічному заводі. У 2016 році створив власну родину.
У травні 2023 року Максима Володимировича мобілізували до лав ЗСУ.
У липні 2023 року під час виконання бойового завдання у Бахмутському районі він зник безвісти.
5 березня 2026 року за результатами ДНК-експертизи стало відомо, що воїн загинув 22 липня 2023 року.
Поховали бійця у селі Тупичів.
Максим Миколайович Станкевич народився 30 липня 1988 року в місті Чернігів.
Максим Станкевич. Олег Станкевич
У 2003 році Максим закінчив середню загальноосвітню школу №14 міста Чернігова.
Після цього навчався у професійно-технічному училищі №1, здобув спеціальність електромонтера з ремонту та обслуговування електроустаткування.
Працював за спеціальністю на комунальному підприємстві "Чернігівводоканал". Потім проходив строкову військову службу у місті Полтава, де здобув спеціальність радіозв'язківця. Після служби працював охоронцем, а пізніше — експедитором у корпорації "Оболонь".
У 2019 році Максим одружився. Виховував доньок Поліну та Мілану, яка народилася 11 листопада 2019 року.
У 2020 році Максим з родиною переїхав до села Кучинівка Чернігівської області.
У вересні 2024 року долучився до лав Збройних сил. Пройшов бойову підготовку у Гончарівському та навчання в Німеччині.
Виконував бойові завдання на Донецькому та Херсонському напрямках.
27 травня 2025 року у Львівській області закінчив курс фахової підготовки за військово-обліковою спеціальністю ВОС-134 (самохідні гармати 152-мм та 155-мм) та здобув кваліфікацію спеціаліста 3-го класу. Після цього продовжив службу як артилерист на Херсонщині.
Із лютого 2026 року виконував бойові завдання на Запорізькому напрямку.
2 березня 2026 року під час виконання бойового завдання в районі села Юрківка Запорізької області Максим Миколайович загинув.
Поховали бійця у Чернігові на кладовищі "Яцево".
Читати ще
Читати ще
Пройшов АТО/ООС, битву за Чернігів, а маючи можливість списатися — повернувся на фронт: як прощалися з Олегом Прядком
Читати ще
На Чернігівщині попрощались із Сергієм Куліком та Андрієм Расенчуком, яких вважали зниклими безвісти
