За інформацією: Суспільне Чернігів.
Військові, з якими попрощалися на Чернігівщині 22 січня 2026 року. Мринська громада / Киїнська сільська рада / Лосинівська громада / Козелецька селищна рада
На Чернігівщині 22 січня в останню путь провели чотирьох захисників України: Сергія Погорілка, Сергія Качана, Олександра Назаренка, Юрія Коптіля.
Про це повідомляють у Мринській, Киїнській, Лосинівській та Козелецькій громадах. Також інформацію Суспільному надав старший науковий співробітник Чернігівського військово-історичного музею, заслужений працівник культури України Сергій Лаєвський.
Сергій Володимирович Погорілко народився 7 листопада 1978 року в селі Мрин на Ніжинщині.
Сергій Погорілко. Мринська громада
Закінчив Мринську середню школу, продовжив навчання в Мринському ПТУ №33, де здобув професію фермера.
Свій трудовий шлях почав у місцевому колгоспі "Україна".
Пізніше працював у Мринському лісгоспі та в охоронній фірмі.
Потім Сергій Володимирович переїхав до Києва, де останні сім років працював на АЗС "ОККО".
Навесні 2022 року долучився до територіальної оборони Мринської громади.
У листопаді 2024 року долучився до лав ЗСУ за мобілізацією. Служив у 47-й окремій механізованій бригаді "Маґура".
Військову службу ніс у Сумській області.
15 січня 2025 року зазнав поранення та після лікування знову повернувся до частини.
Загинув 8 лютого 2025 року в районі населеного пункту Вікторівка Суджанського району Курської області РФ.
У чоловіка залишилися мати, дружина та діти.
22 січня у Мринській громаді оголосили День жалоби.
Сергій Миколайович Качан народився 20 липня 1993 року в місті Чернігів.
Сергій Качан. Киїнська сільська рада
У 1993 році сім'я Сергія Миколайовича переїхала до Киїнки.
З 1 по 9 клас навчався в Киїнській загальноосвітній школі.
Продовжив навчання в Чернігівському професійному училищі, де здобув професію столяра.
Проходив строкову військову службу. Працював водієм таксі та фрезерувальником мармуру.
У 2014 році чоловіка мобілізували, він служив на посаді водія бойової машини десанту.
У липні того ж року зазнав тяжкого поранення під час виконання бойового завдання поблизу міста Горлівка Донецької області.
Демобілізувався у 2015 році. Був нагороджений медаллю Захисника Вітчизни.
Працював автомеханіком у Києві. Повернувшись до рідного села, працював водієм. Згодом — далекобійником в Україні та за кордоном.
На початку повномасштабного вторгнення долучився до тероборони.
Після 28 лютого 2022 року, рятуючи родину, опинився в окупації в селі Слобода Іванівської громади, де разом із братом потрапив до російського полону.
Після звільнення села чоловік добровільно долучився до лав Збройних сил.
Загинув 14 травня 2022 року разом зі своїм братом на Запорізькому напрямку.
Поховали бійця 22 січня 2026 року на центральному кладовищі в Киїнці.
Олександр Олександрович Назаренко народився 30 серпня 1988 року в селищі Лосинівка.
Олександр Назаренко. Лосинівська громада
З 1 по 9 клас навчався у Лосинівській загальноосвітній школі.
Продовжив навчання в Ічнянському професійному училищі, де опанував автомобільну справу.
Після навчання працював у Києві на молоко-сирному заводі та у дорожній службі.
У 2024 році чоловіка мобілізували до лав ЗСУ, проходив службу у 24-й окремій механізованій бригаді імені короля Данила.
15 січня 2026 року боєць помер у госпіталі внаслідок тяжких поранень, які отримав під час виконання бойового завдання.
Поховали військового на Фрунзівському кладовищі в Ніжині.
Юрій Іванович Коптіль народився 13 червня 1992 року в селі Слобода Чернігівського району.
Юрій Коптіль. Козелецька селищна рада
У 1996 році його родина переїхала до села Сокирин, а потім у село Сираї, де він і мешкав із сім’єю.
З 1999 по 2008 рік Юрій навчався у Сираївській загальноосвітній школі I-III ступенів.
Продовжив навчання в Остерському коледжі будівництва та дизайну.
У 2009 році проходив строкову військову службу.
У 2014 році брав участь в АТО.
Після повернення працював охоронцем у ТРЦ "ЦУМ" у Києві.
З початком повномасштабного вторгнення долучився до лав ЗСУ за мобілізацією.
Разом із побратимами чоловік захищав Чернігів, Новоселівку, Городню.
Служив на кордоні з Білоруссю, виконував бойові завдання на Харківському, Донецькому та Запорізькому напрямках.
Загинув боєць 21 липня 2023 року під час виконання бойового завдання на Запорізькому напрямку. Відтоді він вважався безвісти зниклим.
14 січня 2026 року смерть підтвердили за результатами ДНК-експертизи.
У чоловіка залишилися батько, мати, брат і сестра.
Читати ще
Читати ще
На Чернігівщині попрощалися з Володимиром Маляровим, Романом Дорошенком, Олексієм Маслієвим, Володимиром Копкою
