За інформацією: Суспільне Чернігів.
Захисники, з якими попрощалися на Чернігівщині. Життя Семенівщини / Ніжинська міська рада / Михайло-Коцюбинська громада / Instagram Володимира Глазова
На Чернігівщині 17 жовтня попрощалися з чотирма захисниками України: Володимиром Глазовим, Миколою Томилком, Олегом Кекухом та Антоном Малишевим.
Про це повідомляють у Михайло-Коцюбинській і Семенівській громадах та у Ніжинській міській раді. Також інформацію Суспільному надали у Корюківській РВА та рідні загиблих захисників.
Володимир Глазов народився 6 квітня 1990 року у Чернігові. Спочатку навчався у школі №9, потім у школі №3, яку і закінчував. Вищу освіту за фахом "правознавець, юрист, слідчий" здобув в Національній академії внутрішніх справ.
Володимир Глазов. Instagram Володимира Глазова
Як розповіла Суспільному мама Володимира Олена Глазова, хлопець ще зі школи цікавився музикою та танцями. Зокрема брейк-дансом, танцював в "Альянсі".
У юнацькі роки був діджеєм: у Чернігові його знали як Dj Slim.
Після академії працював у поліції, де обіймав різні посади у районному та міському відділі. Потім звільнився.
У перший день повномасштабного вторгнення Володимир Глазов долучився до лав ТРО. Брав участь в обороні Чернігова. Потім воював на різних напрямках, зокрема на Донеччині.
Загинув 11 жовтня 2025 року під час виконання обов'язків військової служби на заході України.
"Як сказав мені його комбат, це була добра, трудолюбива людина, яка, якщо береться до справи, то обов'язково доводить її до кінця. Коли його не стало, мені зателефонували дуже багато людей: як давніх знайомих, так і тих, про кого я чула вперше. Телефонували батьки хлопців, яким він допомагав з документами у різних ситуаціях в ЗСУ. Він був юридично підкованим і багатьом підказував з оформленням документів, підтримував у різних непростих ситуаціях", — розповіла мама Володимира.
Попрощалися та поховали бійця у Чернігові на кладовищі "Яцево".
"Він був для мене усім. У нього залишилися дружина й донечка Полінка — вона для нього була як рідна, називала його батьком. Полінка для мене рідна внучка… Залишилися двоюрідні сестри й брати, тітки. Але з рідних… він був у мене єдиний син", — розповіла Олена Глазова.
Микола Томилко народився 1 серпня 1995 року. Закінчив дев'ять класів Михайло-Коцюбинської гімназії. Потім вступив до Чернігівського професійного ліцею залізничного транспорту (№5), де здобув спеціальність "маляр, штукатур, плиточник".
Микола Томилко. Михайло-Коцюбинська громада
У 2015 році одружився. З 2017-го до 2020 року служив за контрактом. Останній час працював у СІЗО. Любив рибалити.
Восени 2022 року Миколу мобілізували з роботи до 105-го прикордонного загону (ДПС України), військова частина 2253. За спеціальністю був інспектором прикордонної служби першої категорії, обчислювачем другого вогневого відділення прикордонної застави реактивних систем залпового вогню.
Загинув Микола Томилко 2 жовтня 2025 року на Покровському напрямку.
"Він був людина-живчик — веселий, життєрадісний, душа компанії. Побратими відгукувались, що поруч з ним забували про війну і те, що вони на небезпечних завданнях. А найбільша його любов — це його три дівчинки: дві донечки та дружина, заради яких він працював і захищав, бо їх треба було ростити та забезпечувати. Смерть Миколи — це страшне горе не лише для його родини, а й для всього нашого селища", — розповіла Суспільному директорка Михайло-Коцюбинського дитсадка Тетяна Руденко, де працює дружина загиблого захисника.
Відспівали бійця у Катерининському храмі у Чернігові, поховали у рідному селищі. У нього залишилися дружина, дві доньки (10 і 4 роки), мати, батько, молодший брат, бабусі й дідусі.
Олег Кекух народився 29 серпня 1996 року у Семенівці. У 2013 році закінчив Семенівську гімназію №2. Останній час жив з дружиною у Бучі, звідки й був мобілізований до лав ЗСУ.
Олег Кекух. Життя Семенівщини
Загинув військовий 10 жовтня 2025 року у Покровському районі.
Попрощалися та поховали Олега Кекуха у Семенівці, де проживають його батьки. Також у захисника залишились дружина і маленька донечка.
Антон Малишев народився 27 квітня 1999 року. Навчався у Ніжинській гімназії №16.
Антон Малишев. Ніжинська міська рада
Після закінчення школи, у 2014 році, вступив до ВСП НУБіП України "Ніжинський агротехнічний коледж", де у 2017 році здобув освітньо-кваліфікаційний рівень "Молодший спеціаліст" за спеціальністю "Бухгалтерський облік". Також закінчив заочно Київський економічний університет за спеціальністю "Бухгалтерський облік".
Працював за кордоном, а також трохи в "Сільпо" продавцем.
Коли розпочалась повномаштабна війна, чоловік пішов у ТРО і згодом підписав контракт з вч 3160. Служив там два з половиною роки, а згодом перевівся в "Ахіллес" — був оператором БпЛА.
Загинув Антон Малишев 10 жовтня 2025 року внаслідок влучання FPV-дрона.
Прощання з Антоном Малишевим у Ніжині. Суспільне Чернігів / Надія Капленко
Попрощалися та поховали захисника у Ніжині.
Прощання з Антоном Малишевим у Ніжині. Суспільне Чернігів / Надія Капленко"Він — це був фонтан емоцій, його всі любили: і побратими, і друзі. Надзвичайно позитивний та добродушний, розумний. Вступивши до армії, вже і надалі хотів бути військовим навіть після закінчення бойових дій. Вже невійськовим себе не уявляв", — розповіла Суспільному мати Антона.
Прощання з Антоном Малишевим у Ніжині. Суспільне Чернігів / Надія Капленко
У захисника також залишилися брат та кохана дівчина.
Читати ще
Читати ще
На Чернігівщині попрощалися з бійцями Володимиром Сердюком, Сергієм Калитою, Василем Хлібиком та Михайлом Лазебним
