За інформацією: Суспільне Чернігів.
Військові, з якими попрощалися на Чернігівщині. Бобровицька громада / Бахмацька міська рада / Вертіївська громада / Ріпкинська селищна рада
На Чернігівщині 24 квітня попрощалися з чотирма захисниками: Олександром Адаменком, Олегом Кобзієм, Олексієм Кудриком та Володимиром Мехедом.
Про це повідомляють у Бобровицькій, Бахмацькій, Ріпкинській та Вертіївській громадах.
Олександр Адаменко народився 22 жовтня 1974 року у місті Мена. Навчався у Менській середній школі імені Т. Г. Шевченка. Потім, здобувши освіту, працював у рідному місті електриком. Одружившись, проживав із сім'єю у Гомелі. У 2001 році родина переїхала в Бобровицю, на батьківщину дружини.
Олександр Адаменко. Бобровицька громада
Олександр навчався у Бобровицькому коледжі, після закінчення навчання займався підприємницькою діяльністю. Останні 10 років працював в охоронній компанії "Шериф".
"Любив працювати в саду, насадив виноградник. Був майстром на всі руки", — розповідають рідні.
З початком повномасштабного вторгнення чоловік допомагав місцевій теробороні.
8 березня 2022 року добровольцем пішов захищати Батьківщину. Разом із земляками брав участь в обороні Чернігова. Далі – охорона прикордоння на півночі Чернігівщини. З травня 2023 року Олександр Адаменко воював на Донецькому напрямку.
17 жовтня 2023 року солдат отримав тяжкі поранення в бою на Донеччині.
Півтора року сім’я боролася за його життя — про це Суспільне розповідало у сюжеті:
22 квітня 2025 року Олександр Адаменко помер. Попрощалися та поховали бійця у Бобровиці. У нього залишилися дружина Тамара та донька Анна.
Олег Кобзій народився 7 серпня 1976 року в Зимогір’ї Луганської області, згодом родина переїхала на Чернігівщину. Навчався у Бахмацькій школі №4, проходив строкову службу в ЗСУ. Працював як приватний підприємець.
Олег Кобзій. Бахмацька міська рада
"Олег мав захоплення — цікавився нумізматикою, збирав монети", — пишуть у громаді.
З початком повномасштабного вторгнення чоловік вступив до лав тероборони, а з 10 серпня 2023 року був мобілізований до Збройних Сил України. Разом із побратимами захищав країну на Сході.
Після повернення додому мав проблеми зі здоров’ям. Хронічні захворювання і стали причиною раптової смерті — 23 квітня Олег Кобзій помер. Попрощалися та поховали бійця у Бахмачі. У нього залишилися дружина, троє дітей та мати.
Олексій Кудрик народився 21 січня 1975 року у селищі Ріпки. Навчався у Ріпкинській школі №2. У 1992 році вступив до Остерського будівельного технікуму, закінчивши який продовжив навчання у Київському національному університеті будівництва і архітектури та здобув освіту за спеціальністю "Промислове та цивільне будівництво". Навчаючись в університеті, у 1996 році одружився з Наталією Апанасенко. Народили та виростили двох синів: Дмитра та Олександра.
Олексій Кудрик. Ріпкинська селищна рада
Протягом життя Олексій Кудрик працював на будівництві: спочатку у Києві, потім, переїхавши до Чернігова, у 2002 році прийшов на роботу у ТОВ "Житлобудсервіс", де 15 років був виконробом. У 2017 році чоловік перейшов працювати до Чернігівської районної адміністрації на посаду начальника відділу містобудування, архітектури, екології та житлово-комунального господарства, паралельно здобув другу вищу освіту у Навчальному Університеті "Чернігівська політехніка". А у 2019-му повернувся до ТОВ "Житлобудсервіс" вже на посаду заступника директора.
З 2015 року Олексій Кудрик був у складі організації Самооборони Чернігова та ЦСП Вовкулака. У перший день повномасштабного вторгнення став на оборону міста у складі ТРО, боронив Україну на Донецькому напрямку, місто Білогорівка, у складі 119 окремої бригади Сил територіальної оборони 165 батальйону.
Загинув 16 квітня 2025 року в районі села Богатир Волноваського району на Донеччині, де воював у складі 79 окремої десантно-штурмової Таврійської бригади.
Попрощалися та поховали Олексія Кудрика у Чернігові.
Володимиру Мехеду було 40 років, проживав у Ніжині. Був військовослужбовцем Національної гвардії України.
Володимир Мехед. Вертіївська громада
Попрощалися та поховали Володимира Мехеда у селі Холявки Вертіївської громади, де жили та поховані його рідні.
Читати ще
Читати ще
Шістьох бійців з Чернігівщини провели в останню путь
Читати ще
«Погано, що не у своїй землі лежить»: у Чернігові попрощалися з чотирма військовими, родичів яких не змогли знайти
