За інформацією: Суспільне Чернігів.
Захисники, з якими попрощалися на Чернігівщині. Куликівська громада / Добрянська громада / Крутівська громада / Новобілоуська громада
На Чернігівщині 10 та 11 серпня попрощалися з чотирма військовими: Олексієм Близнюком, Василем Демченком, Євгенієм Радченком та Ігорем Вовком.
Про це повідомляють у Куликівській, Добрянській, Новобілоуській та Крутівській громадах.
Олексій Близнюк народився 20 жовтня 1974 у Вересочі. Після закінчення місцевої школи навчався у Чернігівському музичному училищі імені Левка Ревуцького.
Олексій Близнюк. Куликівська селищна рада
У травні 2022 року добровільно долучився до лав ЗСУ. Військовий шлях розпочав у 1-й танковій Сіверській бригаді на посаді навідника танка. Упродовж 2023 року здобув кваліфікацію сапера-розміновувача.
У 2024 році Олексія перевели до лав протиповітряної оборони в Полтавській області. Згодом, у 2025 році, за станом здоров'я він був переведений до Звенигородського РТЦК у службу охорони, паралельно працював у ППО.
Під час виконання завдання отримав поранення та потрапив до лікарні. Лікарі боролися за його життя, але 6 серпня Олексій Близнюк помер.
Попрощалися та поховали бійця 10 серпня у селі Вересочі Куликівської громади.
Василь Демченко — народився 19 червня 1980 року в селі Олешня (нині Добрянська громада), де і проживав. Працював трактористом на місцевому підприємстві.
Василь Демченко. Добрянська громада
До лав ЗСУ чоловік долучився у січні 2023 році. Загинув старший солдат Василь Демченко 14 липня 2025 року в районі села Великомихайлівка Синельниківського району Дніпропетровської області під час виконання бойового завдання.
Попрощалися та поховали бійця 11 серпня у селі Олешня. У нього залишилися дружина, син та п'ятеро сестер.
Євгеній Радченко народився 21 травня 2004 року. Навчався в Чернігівській школі №14, а по закінченню здобував фах у Чернігівському професійному ліцеї залізничного транспорту.
Євгеній Радченко. Новобілоуська сільська рада
"Захоплювався шахами, брав активну участь у різних спортивних змаганнях, де успішно здобував медалі. А згодом за покликом душі пішов служити до лав Збройних Сил України. Вправно навчався на оператора дронів", — пишуть про Євгенія у громаді.
Сім’я, рідні, друзі, бойові побратими дуже любили Євгенія і поважали юнака за його чесність, порядність, щирість та завзятість.
Загинув 21-річний боєць 1 серпня 2025 року. Попрощалися та поховали захисника 11 серпня у селі Новий Білоус. У нього лишилися мама та сестричка.
У Ніжині прощалися зі старшим солдатом Ігорем Вовком.
11 серпня у соборі Всіх Святих у Ніжині прощалися зі старшим солдатом Ігорем Вовком. Суспільне поспілкувалося з рідними загиблого.
Ігор Вовк народився 5 липня 1992 року в селі Бурківка (нині Крутівська громада) на Ніжинщині.
Ігор Вовк. Крутівська громада
Як розповів Суспільному брат загиблого Вадим Вовк, у 1996 році померла мама, тому з 1997-го Ігор навчався у школі-інтернаті в селі Красний Хутір. Далі хлопець здобув фах агронома у Білоцерківському національному аграрному університеті.
За словами брата, до вступу на службу Ігор працював вантажником супермаркету "АТБ" у Білій Церкві.
"Він любив грати в більярд, боулінг та слухати музику. Був патріотом, світлою, доброю людиною. Завжди приходив на допомогу, хто б не попросив", — згадує брат.
У червні 2024 року Ігор мобілізувався до лав ЗСУ. Служив у 150 окремому розвідувально-ударному батальйоні.
3 серпня 2025 року військовий загинув під час виконання бойового завдання під селом Кучерів Яр Покровського району, що на Донеччині.
Поховали Ігоря Вовка на кладовищі у рідній Бурківці. У нього залишилися два брати.
Читати ще
Читати ще
На Чернігівщині попрощалися із захисниками Михайлом Ковалем та Олександром Саченком
