І наразі мова не про історичне селище Козелець, відоме ще з XVII століття, а про регіонально рідкісну рослину – козелець український або козлобородник, який можна впізнати за його яскраво-жовтими квітками з чорно-фіолетовими пиляками на прямому стеблі, яке за сприятливих умов може «витягуватись» на метр і навіть трохи більше (квітує з травня по вересень). Хоча зв’язок із селищем є: за однією з легенд саме завдяки величезним полям цієї рослини селище й отримало однойменну назву. Назву ж рослини пояснюють її зовнішнім виглядом, особливо після цвітіння: кошик з недозрілими плодами візуально нагадує борідку цапа.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «У наш час потрібні такі навички»: в Чернігові відбувся тренінг із домедичної допомоги (Відео)
Цікаві факти про козелець український.
— потужний медонос;
— багатий на крохмаль, інулін, білки;
— має лікарські властивості: у народній медицині відвари використовуються як відхаркувальне при застуді, при сечокам’яних хворобах, витяжки та мазі на його основі — для загоєння ран та ін.;
— у стародавні часи козлобородник користувався популярністю серед мандрівників, мисливців та рибалок. Вони вживали і квітки зі стеблами, і коріння рослини як протицинговий засіб;
— у певних культурах використовується як афродизіак;
— ця рослина «закарбована» в українській класичній літературі: Котляревський згадує її в «Енеїді» — «…І ласощі все тільки їли … Часник, рогіз, паслін, кислиці, козельці, терн, глід, полуниці…»;
— У ряді країн козелець український та його різновиди, наприклад, середземноморський, широко використовуються у їжу: молоді листки додають до салатів, стебла попередньо вимочені та зварені за смаком нагадують цвітну капусту чи спаржу. Правильно приготовані корені, які також попередньо треба вимочувати та проварювати, — мають характерний солодкуватий смак, в якому простежуються устричні нотки. Тому у козельця з’явилась ще одна народна назва — «устриця овочева». Відварене коріння козельця ще потім й обсмажене у сухарях є доволі популярним блюдом у ресторанах Європи;
— квітки під час цвітіння розкриваються до сходу сонця і залишаються відкритими протягом кількох годин. При потраплянні прямих сонячних променів квітки закриваються, а ті, що ростуть у тіні, — ні;
— належить до родини айстрових.
Джерело: https://chernihivregion.travel
Фото з Мережі
–
