Весна пробуджує все живе. Тож у лісах, полях і поблизу водойм уже давно зустрічаються жаби та змії. А змій – хоч вони отруйні, хоч ні – люди зазвичай бояться.
«Змії, які належать до рептилій, тобто холоднокровних тварин, уже прокинулися і вже стали динамічні й активні. В нашій місцевості серед отруйних змій переважно зустрічається гадюка звичайна. Також на Чернігівщині водяться вуж звичайний, вуж водяний. Це не отруйні змії, хоча вони теж досягають великих розмірів і люди їх бояться. Крім того, є змія медянка, укус якої болісний, але небезпеки не становить. Часто люди вважають за змію безногу ящірку веретільницю», – в коментарі для ЧЕЛАЙН зазначає чернігівський еколог Юрій Карпенко.
Через страх люди нещадно ставляться до рептилій – і до безногих, і до хвостатих. Але ці тварини дуже корисні для природи. Вони поїдають різних комах, гризунів і жаб, жуків, личинок. Тобто є своєрідними хижаками, санітарами природи, які допомагають підтримувати екологічний баланс у природі. Натомість ними харчуються хижі птахи.
Найактивніший період у змій – ще попереду, коли пригріє сонечко, і нічні температури перевищать 10 градусів. А денна температура буде понад 20-25 градусів. Тоді змії грітимуться на сонечку, і в них розпочнеться період парування.
«Аби запобігти зустрічі зі зміями, не варто ходити місцями, де лежать купи хмизу, сухе гілля, листя, адже там вони люблять грітися. Біля водойм можна зустріти різні види рептилій.
Повторюся, що небезпечною для людини в нашій місцевості є лише гадюка звичайна. Хоча її укус не смертельний, але зумовлює алергічну реакцію, побічні ефекти й організм може по-різному реагувати. То в разі укусу треба звертатися по лікарську допомогу.
Гадюка переважно зустрічається в північних районах Чернігівщини, де є болота, багатокомпонентні ліси. Тобто в місцях, де є більше лісового покриву.
На півдні України трапляється гадюка степова, яка більш небезпечна, ніж гадюка звичайна», – пояснив Юрій Карпенко.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Колишня дружина загиблого бійця закликає підписати петицію про присвоєння звання Героя України солдату Євгену Ошиєвському
Еколог зазначив, що останнім часом кількість рептилій збільшилася.
«Заборона відвідування лісів сприяла тому, що рептилій, амфібій, птахів і тварин тепер кількісно більше. Якщо говорити про закинуті дачні ділянки, будинки, то це також місця, де можуть жити рептилії. Вони починають відкривати для себе нові екологічні ніші.
Вести боротьбу з ними не варто, бо це неекологічно, а по-друге, це шкодить природному середовищу», – наголошує він.
Та якщо трапилася прикрість і гадюка таки вкусила, медики радять діяти за чітким алгоритмом:
1. Потерпілого треба заспокоїти та перевести в лежаче положення, заборонити рухатися самостійно. Рекомендується зняти з рук каблучки, годинник та інші предмети, видалення яких може бути ускладненим через збільшення набряку.
2. Рану треба обережно вимити, прикрити стерильною марлею, іммобілізувати кінцівку та тримати більш-менш на рівні серця. Відсмоктування, розрізання та будь-які інші маніпуляції в ділянці рани – шкідливі.
3. Не рекомендується накладати тісні пов’язки з еластичного бинта або створювати будь-який тиск навколо укусу. Це не запобігає входженню отрути в системний кровообіг, але може посилити набряк, біль і рабдоміоліз.
Безумовно, постраждалого якомога скоріше треба доставити до лікувального закладу.
Взагалі в природі не помітити гадюку доволі важко.
Вони можуть бути схожими на вужів, але вуж вузький і довгий, а гадюка – коротка і товста. Гадюка завдовжки може бути щонайбільше 60 сантиметрів. І в гадюки короткий хвіст. Верхні губні щитки в гадюки білі, а вуж повністю темний. І у вужа, звісно, є жовті цятки на тім’ї.
Гадюки можуть бути кількох забарвлень – повністю чорні, можуть бути сірі з темно-сірими ромбиками на спині (це класичне забарвлення гадюки). І можуть бути коричневими з темно-коричневими ромбиками на спині.
Ірина Осташко
–
