Мабуть, символічно, що в День захисту дітей у Національному архітектурно-історичному заповіднику «Чернігів стародавній» (у Колегіумі, на Валу) відкрилася виставки дитячої іграшки з фондів приватного музейного комплексу «Добрянець».
Збирає свою колекцію Сергій Коноваленко, нині – пенсіонер, а в минулому – завідувач їдальні Добрянського держлісгоспу, вже понад 10 років. До його оселі постійно приїжджають люди, які хочуть збагатитися на приємні емоції та поринути в атмосферу дитинства. Тепло і захоплення огортають людей, коли перед очима з’являється сила-силенна різних ляльок. А усмішки не сходять з облич, коли відвідувачі бачать іграшки, схожі на ті, якими самі бавилися в дитинстві.
Нині ж ситуація не така, як до повномасштабного вторгнення. Тож до музейного комплексу «Добрянець» через безпекову ситуацію і повітряні тривоги власник спеціально нікого не запрошує. Приймають тільки тих туристів, які не бояться і самі усвідомлюють усі ризики для себе. А буває, що й військові, які приїздять з передової й опиняються в Добрянці, залюбки приходять помилуватися колекцією з тисяч різних ляльок. Адже в спогляданні прекрасного є й терапевтичний ефект.
Нині ж невеличку частинку колекції привезли до Чернігова.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Рихлівська дача» на Чернігівщині, як міні-Карпати або Поліські джунглі (Фото)
«Тут представлені частинки моєї колекції. І основна тема виставки – заводна й електромеханічна іграшка. У мене, до речі, найбільша в Україні колекція заводних іграшок. І хотів представити також інші ляльки – реборни (ляльки схожі на немовлят), фарфорові, целулоїдні, дерев’яні й авторські іграшки.
Виставка триватиме два тижні. Зазвичай на мої виставки приходять всі, хто не забув своє дитинство. Тож обмежень за віковою категорією в нас немає – від 3-х років і всі інші люди. Людині в будь-якому віці приємно згадати своє дитинство», – у коментарі для ЧЕЛАЙН зазначає Сергій Коноваленко, власник лялькової колекції.
Пан Сергій пригадує, що торік, як почалося повномасштабне вороже вторгнення, із Добрянки нікуди не виїжджав. Про долю колекції, звісно, думав, тому, проклинаючи ворогів, спершу заходився її ховати і демонтувати.
«А потім, щоб вийти зі ступору, всі ящики розпечатав – і експонати зайняли своє місце. Я від того був задоволений. Нині найбільша насолода – емоції людей, які знову почали приходити та приїжджати, аби хоч ненадовго повернутися в своє дитинство», – каже Сергій Коноваленко.
Сьогодні в Добрянці на Чернігівщині дивовижна музейна колекція займає частину житлового будинку, де іграшки – всюди: на полицях, під стелею, на підлозі. Їх тисячі! Вони подаровані, придбані в різних куточках України та за кордоном. Сучасні та історичні, з різних матеріалів, а деякі ляльки мовби живі: посміхаються, зачаровано дивляться, начебто хочуть щось цікаве розказати…
Про свою колекцію господар може розповідати годинами, адже збирання, реставрація, а нині вже й виготовлення переросли з хобі у справу життя.
–
Ірина Осташко
