Стало відомо про загибель Захисника України – солдата Олександра Михайловича Омельченка.
Про це повідомляє Бобровицька громада.
Олександр Михайлович народився 14 листопада 1978 року в місті Київ. До шестирічного віку проживав із батьками в селі Олександрівка Бобровицького району Чернігівської області. В 1985 році сім’я переїхала до села Козацьке, що стало малою Батьківщиною. В 1995 році Олександр Омельченко з відзнакою закінчив Козацьку середню школу.
Навчався в Ніжинському педагогічному університеті ім. М.Гоголя за спеціальністю «математика та інформатика». Після закінчення університету, з 2000 по 2004 рік, працював вчителем інформатики в ЗОСШ №259 м. Києва. Нагороджений грамотою управління освіти Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації за результатами атестації.
Від 2004 року проживав у Чернігові. Працював інженером з комп’ютерних систем АС Чернігів 1. Неодноразово нагороджений почесними грамотами Чернігівського обласного підприємства автобусних станцій.
Олександр Михайлович був призваний на військову службу в ЗСУ 17 лютого 2023 року. Відтоді відважний воїн став на захист Батьківщини від російського загарбника. Він не боявся труднощів, з честю виконував складні бойові завдання. Опанував декілька військових спеціальностей.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Майже 70 вибухів зафіксували на території Чернігівщини протягом минулої доби
За час військової служби Олександр Омельченко був нагороджений медалями «Гордість нації», «Відзнака командира батальйону», відзнакою міністра оборони України «Захиснику України».
22 жовтня 2025 року солдат Омельченко Олександр Михайлович загинув під час виконання бойового завдання в Донецькій області.
Герой назавжди залишився відданим військовій присязі на вірність українському народу, мужньо виконав свій військовий обов’язок в бою за Україну, її свободу і незалежність.
Побратими і командування характеризують його як відданого та мужнього воїна, справжнього патріота, працьовитого та витривалого до надскладних навантажень.
Олександр був яскравим прикладом порядності, людяності, доброти та справедливості. Вів і пропагував здоровий та активний спосіб життя, захоплювався велоспортом і байдарками. Був товариським, життєрадісним, сповненим планів і надій на мирне майбутнє.
Олександр Михайлович мав міцну та нерозлучну сім’ю, був люблячим чоловіком і неймовірно турботливим батьком.
У тяжкій скорботі залишилися рідні Олександра Михайловича: дружина Наталія Миколаївна, донька Дарина, мати Валентина Степанівна, батько Михайло Васильович, сестра Тетяна Михайлівна, племінниці Настя і Поліна, хрещениця Аня.
–
