За інформацією: Суспільне Чернігів.
Олександр Пильник. Суспільне Чернігів"Я раніше нічого не вмів, а навчився і фарбувати, і працювати з будівельним інструментом: і з будівельним феном, болгаркою з різними видами насадок, шурупокрутом. Я не прям великий професіонал, але щось можу робити… Дуже надихає, коли люди помічають нашу роботу, захоплюються нею", — каже Пильник.
Волонтерка Аліна Євтушенко зачищає демонтовані елементи головного фасаду будинку. Каже, вона виросла на будівництві, проводила там час разом з батьком.
Аліна Євтушенко. Суспільне Чернігів"«Дерев’яне мереживо» — це частина мого життя, я не уявляю зараз свого життя без цього проєкту і толоки. Майже кожні вихідні це такий спосіб відволіктися, переключитися трошки й позайматися іншою діяльністю, щоб відпочила голова", — розповідає Аліна Євтушенко.
Проєкт "Дерев'яне мереживо Чернігова" з’явився у 2018 році як онлайн-музей. На карту нанесли понад 200 будинків з дерев'яним різьбленням і декоративними елементами.
Станіслав Іващенко. Суспільне Чернігів"Кожен рік у нас є кілька об’єктів, над якими ми працюємо. І чим більші ці будинки, тим більше там треба відновлювати, тим важча там робота. Багато будинків, на жаль, мають поламане і втрачене мереживо просто через плин часу, через вплив часу і погодних умов, різних факторів", — говорить Станіслав Іващенко.
У приміщенні будинку ХІХ століття в майбутньому буде офтальмологічна клініка. Нові власники вирішили зберегти вціліле оздоблення будинку і відтворити втрачене.
Олександра і Володимир Шевчуки. Суспільне Чернігів"Каркас будинку – це дерев’яний брус. Він був у дуже поганому стані від вологи та від шкідників. Довго його обробляли, укріплювали, а після того був довгий шлях пошуку майстрів, що зможуть відновити точно таку саму вагонку з такими самими фрезами. Ми хочемо зберегти нашу ідентичність у роки війни. Це дуже важливо для кожного українця – розуміти, хто він, куди він прямує і звідки він", — говорять власники будівлі Володимир і Олександра Шевчуки.
Чернігівська обласна бібліотека для юнацтва на вулиці Шевченка – одна з міських пам’яток дерев’яного будівництва, яка пошкоджена у березні 2022 року вибуховою хвилею внаслідок авіаудару по стадіону імені Гагаріна.
Стадіон імені Гагаріна у Чернігові, який росіяни бомбардували у 2022 році. Суспільне Чернігів"Вона підскочила і, мабуть, стала на місце. В основному пошкодилося внутрішнє оздоблення, штукатурка, були вибиті всі вікна, міжкімнатні двері, були пошкоджені всі комунікації", — каже в.о. директорки бібліотеки Марина Книр.
Навесні 2023 року бібліотека звернулася до Станіслава Іващенка з проєкту "Дерев’яне мереживо" із проханням про відновлення різьблення на фасаді.
"Ми приїхали сюди, оцінили масштаб втрат: деякі деталі відсутні, деякі потребують заміни через поганий стан. Людина, яка зголосилася нам допомогти, пішла працювати – і це зайняло два місяці. Ми тим часом взялися за виготовлення консолей, це – ті деталі, які прикрашають завершення стіни. Якщо дивитися зблизька, то багато з них потріскані і потребують заміни, і ми з великим задоволенням готові взятися за цю роботу", – розповідає Іващенко.
Нині роботи з відновлення бібліотеки зупинилися. Будівля є пам’яткою архітектури місцевого значення, тому її законсервували, говорить керівниця бібліотеки Марина Книр. Для відновлення необхідно спершу виготовити і узгодити проєкт відновлення, щоби усі втручання відповідали вимогам закону.
Марина Книр. Суспільне Чернігів"Є бюрократичні перепони, які не дозволяють нам, волонтерській ініціативі, відновлювати цей будинок, який є пам’яткою архітектури. Якщо все дуже спростити, то спочатку треба залучити організацію, яка має відповідний дозвіл на проведення робіт на пам’ятці архітектури, а нас потім взяти неофіційно у поміч цим людям", — розповідає Станіслав Іващенко.
На інтерактивній карті "Дерев’яного мережива Чернігова" є понад 200 дерев’яних будинків, які мають архітектурну, історичну і культурну цінність для міста і потребують нагляду і піклування реставраторів.
"На жаль, ми багато що втрачаємо через війну, через обстріли прикордоння… Прикордоння Чернігівщини, а саме Ріпкинський район, Семенівщина – там дуже багато гарних дерев’яних будинків, оздоблених вишуканим різьбленням", — говорить волонтерка Аліна Євтушенко.
Читати ще
Читати ще «Ми залежимо від електрики»: як у Славутичі адаптуються до відключень світла
Читати ще «Я відчуваю, що маю бути тут»: як на Чернігівщині волонтери з усього світу відбудовують ущент зруйновані війною будинки
