Під час оборони України від російського загарбника загинув ще один наш земляк — ХАРЧЕНКО ВАДИМ ГРИГОРОВИЧ із Тарасівки. Про це повідомляють у Коропській селищній раді.
Вадим Харченко народився 30 вересня 1986 року в родині, яку без сумнівів можна назвати зразковою. У батьків – наймолодший із трьох синів.
— Людина-«вогонь», що в дитинстві, що зараз, – так каже про Героя-земляка староста Лариса Москальова. Говорити Ларисі Василівні важко. Колись вона працювала вчителькою, Вадим Харченко – її учень. – Яскравий, неординарний, енергійний… Скрізь і зажди він був попереду. Життєва енергія в ньому, як кажуть, била ключем. Мав багатьох друзів, хлопці дуже поважали його. Завжди прийде на поміч… Золоті руки мав. Був у столиці на заробітках, трудився, батькам допомагав… Вдома таку гарну бесідку з бруса почав робити. Якось каже: «Зайдіть, Ларисо Василівно, подивіться. Це я для мами…» Так і лишила вона недобудована…
Вадим мав багато планів, хотів з дівчиною одружитися. Мріяв про сім’ю…
Із першого дня повномасштабного вторгнення наш земляк долучився до лав захисників. Спочатку – в столиці в ТРО. Здібного чоловіка просили залишитися в Києві, бути інструктором. Але він не погодився. Сказав: «Якщо не я — то хто?». І пішов на фронт. Був водієм мінометного розрахунку.
На жаль, 13 липня ворог обірвав життя нашого земляка – сталось це біля села Кліщіївка Бахмутського району Донецької області.
У Воїна залишились батьки, двоє старших братів, які нині обороняють Україну у лавах ЗСУ.
Щирі співчуття всім рідним і близьким! Хай Господь дасть вам витримки і сил у цьому невимовно тяжкому горі…
Вічна пам’ять і слава нашому Герою, низький уклін за захист України і всіх нас.
Про дату зустрічі Воїна на рідній землі інформуватимемо окремо
–
