Найвишуканіші Царські врата доби Мазепи в Лаврі: чому це не можна пропустити

Їх називають найвишуканішим гетьманським даром та скарбом століть. Срібні з позолотою Царські врата з іконостаса Борисоглібського собору не лише прикрашають виставку «Мазепа. Стратегія європейської України» у Національному заповіднику “Києво-Печерська лавра”. Вони є втіленням політичного і культурного жесту Івана Мазепи, зробленого у найкращих європейських майстернях та з чітким українським контекстом.

Переказ про срібного ідола
Уперше про ці врата написав у XVIII столітті етнограф Опанас Шафонський. Він переповів історію, що під час будівництва Чернігівського колегіуму знайшли срібного ідола, якого переплавили, і з того металу виготовили Царські врата для собору. Ця версія довго хвилювала краєзнавців, що шукали їй підтвердження.

Сучасні ж дослідження показують: врата виготовлені у місті Аугсбург, що в Баварії, на замовлення Івана Мазепи. Їх створив знаний ювелір Філіп Якоб Дрентветт, про що свідчить клеймо на нижній частині врат. Тут же – тавро майстра, що підтверджує пробу, і герб міста Аугсбурга у вигляді соснової шишки з короною. Ще нижче – герб самого гетьмана Мазепи на підтвердження його меценатства.

Найдавніші з-поміж втрачених
Подібні срібні врата прикрашали Успенський собор Києво-Печерської лаври, Софію Київську, Михайлівський Золотоверхий собор, але всі вони втрачені. Врата з Чернігова – єдині, що дійшли до нас у первозданному вигляді. Їхній розмір – 2,66 х 1,21 м, вага – 56 кг, з них понад 20 кг – чисте срібло.
Під час Другої світової війни Борисоглібський собор постраждав від бомбардувань, але врата дивом вціліли і їх евакуювали до російського оренбурга.
Унікальний витвір пережив вогонь, імперську та радянську ідеології та кілька епох, щоб нині постати перед нами на виставці у Лаврі. Це тим більш символічно, що зараз проходить відродження й образ їхнього замовника – самого Івана Мазепи.

Християнський канон і українська традиція
Царські врата – не лише вхід до вівтаря, а й уособлення канону. У центрі композиції – «Ієсеєве дерево»: пророк Єссей, його син цар Давид і десять біблійних царів, з яких проростає родовід Ісуса Христа. У верхній частині – сцена Благовіщення. Між ними – перші канонізовані руські мученики, святі Борис і Гліб. По кутах – євангелісти Марко, Матвій, Лука та Іоанн.
Усе це виконано в манері, що поєднує барокову пластику з українською традицією іконографії. В обличчях ми бачимо індивідуальність, у позах – динаміку, в орнаменті – витонченість та об’єм. Це справжнє європейське мистецтво, створене для київської церкви.

Київське православ’я як окрема традиція
У добу Мазепи Київська митрополія залишалася самобутньою попри формальне підпорядкування москві. Саме тут діяли реформатори Петро Могила, Іоанн Максимович, Димитрій Туптало. Саме тут творилася українська редакція православної традиції зі своїм пантеоном, літургією, освітою. У цьому контексті поява Царських врат – логічне явище. Це результат замовлення з боку гетьмана, що бачив у мистецтві продовження державної стратегії.

Врата, які бачив президент США
Виставляти ці врата поза межами Чернігова, де вони перебувають на постійному зберіганні, є подією винятковою. Їх демонстрували лише кілька разів: у Національному музеї історії України (2008–2009) та у Нью-Йорку на виставці «Україна–Швеція» (2010). У США їх бачив 44-й президент Барак Обама. Тепер така можливість є у всіх, хто живе у Києві чи навідує столицю.
Це ваш шанс побачити гетьманський дар, створений у Європі для української церкви, у всій його складності та красі. Царські врата з Національного заповідника “Чернігів стародавній” – вхід у добу, коли срібло служило ідеї, а краса – ідентичності.

Завітайте на виставку «Мазепа. Стратегія європейської України», яка діє у Лаврі, та оцініть їх на власні очі.

Для підготовки матеріалу використано статті Ольги Травкіної для Сіверянського літопису та для сайту Заповідника “Чернігів стародавній”.
Джерело: Національний заповідник «Києво-Печерська лавра»

Источник: format.cn.ua